Експерти обговорили проект Концепції Державної цільової економічної програми розвитку в Україні інноваційної інфраструктури на період до 2020 року

29 жовтня 2015 року в Урядовому контактному центрі за участю заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи відбулася експертна зустріч на тему «Проект Концепції Державної цільової економічної програми розвитку в Україні інноваційної інфраструктури на період до 2020 року».

До експертних слухань долучилися директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу, технологій МОН України Віктор Шовкалюк, виконавчий директор Міжнародного фонду сприяння інвестиціям Руслана Драган, начальник відділу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Ігор Єгоров, координатор групи «Освіта» громадської платформи «Нова країна» Наталія Лимонова, представники інститутів громадянського суспільства, навчальних закладів наукових установ Дніпропетровської, Львівської та Харківської областей.

Учасники зустрічі в режимі відеозв’язку обговорили питання розвитку сучасної інноваційної системи для забезпечення неперервного зв’язку ланцюжку від дослідної лабораторії до виробництва, мережі трансферних технологій, фінансування наукових досліджень, законодавче становлення стимулюючих особливостей для нових виробництв науково-дослідних центрів та інше.

Заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха поінформував учасників зустрічі, що сьогодні на завершальній стадії знаходиться підготовка остаточної редакції проекту Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», внесеного Урядом до Парламенту. «Україна найближчим часом отримає сучасний закон про науку, де окрім важливих норм щодо забезпечення комфортної роботи для науковців та наукових установ буде внесено не менш важливе - європейський критерій для оцінювання параметрів наукової праці і європейський принцип підтримки наукових досліджень», - зазначив заступника Міністра.

Окрім того, за словами Максима Стріхи, Міністерством розроблено новий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності технологічних парків», який реанімує діяльність технопарків, адже протягом останніх 5 років не було зареєстровано жодного нового з них. Також розроблено проект змін до Закону «Про інноваційну діяльність», що дає конкретні відповіді на питання, як забезпечити в Україні венчурне фінансування інноваційних проектів. «Всі документи в сфері інноваційної діяльності повинні узгоджувалися з тими, що будуть ухвалені в сфері науки, а також із завданнями, які ставить перед нами членство в Горизонті 2020», - наголосив Максим Стріха.

Заступник Міністра також зупинився на проблемі утворення перепон, що спіткають наукові дослідження на шляху до інноваційного виробництва. Більшість наукових розробок в Україні залишаються на стадії звітів, публікацій, патентів, які беруться, а потім не підтримуються, адже виявляються неробочими, та не доходять до стадії реального виробництва. Максим Стріха зазначив, що наука не матиме змоги піти в інноваційне виробництво, якщо не буде ніяких механізмів фінансування процесів, що йдуть після науково-дослідних розробок. Необхідно вмотивувати бізнес вкладати кошти в науку та врахувати національну специфіку, щоб зробити ланцюжок від наукових досліджень до виробництва неперервним. «Сьогодні Україна, обравши європейський шлях розвитку, має рухатись до високого рівня інноваційності, на якому заснований добробут європейських країн», - підсумував заступник Міністра.

Під час експертної зустрічі виконавчий директор Міжнародного фонду сприяння інвестиціям Руслана Драган повідомила про створення у червні цього року Національної науково-технологічної асоціації, яка об’єднала наукові та технологічні парки України. За її словами, асоціація дозволить більш успішним науковим паркам таким, як Київська політехніка, поділитися досвідом та розповсюдити модель своєї успішної діяльності у впровадженні досягнень науки і техніки у виробництво. Щодо фінансування наукових досліджень експерт зазначила, що створення інститутів інноваційної інфраструктури дозволить всім учасникам інноваційного процесу вирішувати проблему. «Покладатися на державні кошти, розуміючи обмеженість бюджетних ресурсів, неможливо. Треба залучати можливості, які є у бізнесу, іноземних партнерів, громадян», - зазначила Руслана Драган.

На переконання координатора групи «Освіта» громадської платформи «Нова країна» Наталії Лимонової бізнес готовий співпрацювати із навчальними закладами, але необхідно приділяти більше уваги питанням дерегуляції й умовам співпраці. За її словами, сьогодні утворюються STEM-коаліції, які об’єднують структури бізнесу для впровадження найбільш важливих галузей в освіті.

Начальник відділу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Ігор Єгоров наголосив, що зміни, котрі запропоновані в Концепції, повинні бути германізовані з іншими законодавчими актами. «Інновації – це інструментарій для досягнення більш високих темпів економічного розвитку», - зазначив Ігор Єгоров. Експерт також вважає, що необхідно внести зміни до інших законодавчих актів, долучити регіони до інноваційної діяльності, а також застосувати європейський інструментарій «табло» для точного вимірювання показника рівня інноваційної активності.

Директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу, технологій МОН України Віктор Шовкалюк зазначив, що багато наукових ідей, що продукуються в Україні, не втілюється з причини відсутності інфраструктури, яка допомогла б перетворити наукову ідею в інновацію та довести її до підприємств. «При розробці програми важливо запланувати ті заходи, які, в першу чергу, сформують інфраструктуру в регіонах», - підкреслив Віктор Шовкалюк.