10 лютого 2015 року у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна з нагоди 210-річного ювілею університету відбулося засідання урочистої Асамблеї вчених рад за участю заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи, представників керівництва, професорсько-викладацького складу, студентів, випускників та друзів університету.
Відкрив асамблею ректор, академік Національної академії наук України Віль Бакіров, після чого запрошені гості привітали університет та висловили подяку представникам каразінської спільноти за збереження багатолітніх освітніх і наукових традицій та примноження здобутків університету.
Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха зазначив: «Харківський університет цілком унікальний – він є найстарішим університетом України з неперервною традицією, що дозволило досягти безліч блискучих результатів. У стінах Каразінського університету було прочитано першу лекцію українською мовою. Отже саме в Харкові українську мову вперше було піднесено на рівень вищої освіти, і це також заслуга університету».
На вагомому внеску у духовну скарбницю українського народу та досягненнях вихованців університету акцентував президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії наук України Леонід Губерський: «За понад два століття університет підготував більш ніж 130 тисяч фахівців, які працюють у всіх сферах суспільного життя, прославляючи свою Alma Mater. Каразінський – єдиний університет України, де навчалися та працювали три нобелівських лауреати. Визнанням високого академічного рівня університету є його входження до списку провідних університетів світу, сформованого за версією відомого міжнародного рейтингу QS World University Rankings. Гадаю, ці результати і надалі будуть примножуватися, я хочу побажати вам у цьому успіху».
Протягом всієї історії університет збагачував і розвивав наукову картину світу, класичні освітні традиції, гармонійно поєднував фундаментальні дослідження із вихованням інтелектуальної еліти. І сьогодні він справедливо залишається флагманом освітнього та наукового векторів розвитку не тільки Харківщини, але й України загалом.
Про визначні досягнення багатьох поколінь каразінської спільноти та важливу роль університету у розвиту української культури розповів ректор, академік Віль Бакіров, презентувавши доповідь «Харківський університет та українська культура».
У рамках заходу диплом Почесного доктора університету (doctor honoris causa), медаль та традиційну перепустку до університету було вручено віце-президенту та академіку Національної академії наук України Антону Наумовцю. «Високі освітянські, інтелектуальні, інтернаціональні традиції вашого університету та міста добре відомі у всьому світі. Наразі актуальним є зміцнення зв’язків між наукою та освітою. Харківський університет завжди реалізовував це поєднання, що служило на користь державі та світовій науці. Хрестоматійним прикладом цієї тісної співпраці стало створення Харківського фізико-технічного інституту, який породив велику плеяду наукових установ високого рівня. Ваш університет є лідером у популяризації науки, завдяки чому Харків утримує звання наукової столиці країни. У Національній академії наук України працюють і визначають рівень нашої науки тисячі ваших випускників, за що ми вам уклінно дякуємо», – зазначив А. Наумовець.
Також під час урочистого зібрання представникам університетської спільноти було вручено почесні відзнаки, нагороди та премії за високі досягнення у навчальній, науковій і виховній роботі.
Цьогорічна асамблея проходила у тривожний, складний для України час. Тому, окрім ювілейних відзнак, у рамках заходу було вручено подяки працівникам університету, які брали участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України. Також, з метою допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам підписано Меморандум про співпрацю між Радою ректорів вищих навчальних закладів Харківського регіону та командуванням 92-ї окремої механізованої бригади.
Завершилося зібрання прочитанням уривку вірша видатного вихованця університету, українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну» та співом у виконанні університетського академічного хору гімну «Молитва за Україну», автором якого є випускник університету, відомий український композитор Микола Лисенко.