Нові кроки Технологічної платформи Євросоюзу "Manufuture".

У часи постійного зменшення світових ресурсів, нарощування дефіциту енергетичних джерел, погіршення екологічної ситуації в світі, поширення проблем охорони здоров’я, постійної необхідності поліпшення якості життя та появи інших проблем значно загострилася важливість збільшення ефективності діяльності суспільства. Національні та міжнародні установи та інституції ініціюють створення різних проектів для мобілізації інтелектуальних ресурсів у досягненні поставленої мети. Зокрема в Євросоюзі досить своєчасно зреагували на ініціативу фахівців Міжнародної Академії Машинобудування – СІRP (International Academy for Production Engineering) з розробки науково-технологічної платформи "Manufuture" (Виробництво майбутнього), яка як раз і націлена на створення високоефективного виробництва, суттєвого поліпшення якості продукції, зменшення її енергоємності та матеріалоємності.

Наприкінці 2011 року в місті Вроцлаві (Польща) відбулась Міжнародна конференція "Manufuture-2011" під девізом "Роль Західної та Східної Європи в глобальному розвитку високоефективного виробництва". В цей час Польща якраз головувала в Євросоюзі і це сприяло дуже високому рівню проведення вказаного заходу. В конференції взяли участь більше ніж 600 визначних фахівців з 40 країн не тільки Європи, але й всього світу. На п’ятьох пленарних засіданнях та на декількох спеціалізованих семінарах розглядалися різні аспекти підвищення ефективності виробництва, досягнутий досвід діяльності різних країн, аналізувалися нові розроблені моделі розвитку різних економічних систем, обговорювалися можливі рекомендації щодо поліпшення економічних показників виробничої сфери. У свій час на Заході панувала думка, що підвищення ефективності виробництва та всієї економіки в цілому в розвинених країнах головним чином може бути досягнуто зменшенням долі витрат на заробітну платню та скороченням інших соціальних виплат в загальній собівартості продукції, що виготовляється, та послуг, що пропонуються підприємством. Для цього підприємства, що випускали енергоємну та матеріалоємну продукцію переміщувалися в інші країни (переважно Азії, Африки та Латинської Америки), а також у периферійні регіони своїх країн з відпо-відним низьким рівнем заробітної платні і наявністю значних трудових ресурсів. В результаті значно знизилась собівартість продукції, поліпшилась екологія довкілля, значно зросли доходи підприємств. Досягнуті позитивні результати вражали… Але через деякий час став очевидним і негативний фактор таких трансформацій. В країнах, звідки були переведені високорозвинені виробництва, залишилися без роботи висококваліфіковані кадри, значно підвищилося безробіття, поступово зникала можливість працевлаштування для молоді . Далі це викликало падіння попиту на інженерні кадри, а відтак і вплинуло на розвиток інженерної освіти та науки. Все ясніше спостерігалися симптоми деградації цих важливих складових прогресу суспільства…

З іншого боку в країнах, куди здійснилася передислокація високорозвинених підприємств, утворилися нові могутні конкуренти для споріднених організацій з країн-донорів. В результаті в багатьох країнах розвинулися досить небезпечні умови для зростання соціальної напруги в суспільстві, а в деяких з них це призвело, навіть, до соціальних вибухів…

Ось чому кілька років тому європейська та світова спільноти стали бити на сполох. Зокрема, в країнах Євросоюзу для зменшення небезпеки деградації економіки було прийнято рішення про мобілізацію нових можливостей та ресурсів для підвищення ефективності діяльності промисловості в нових політичних та економічних умовах. Як один з найважливіших резервів для досягнення цієї мети було запропоновано розглянути можливість використання інтелектуального, науково-технічного та ресурсного потенціалів країн Західної та Східної Європи, що не є членами Євросоюзу, але мають досить непогані досягнення в економічному розвитку та встановили стабільні зв’язки з країнами ЄС, а також мають наміри приєднатися в майбутньому до європейського співтовариства. Це країни колишнього Радянського Союзу – Росія, Україна, Молдова, Казахстан, Балканські країни –Хорватія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Сербія, Македонія, а також Туреччина і Словаччина. Об'єднання спільних зусиль цих країн та країн –постійних членів ЄС може значно посилити інтеграційний потенціал всіх учасників процесу та поліпшити їх роль в світовому конкурентному сере- довищі. Саме в такій постановці і було винесено обговорення проблеми на загальноєвропейський конференції "Manufuture-2011".

Україні було доручено підібрати кваліфікованих фахівців з перелічених країн Західної та Східної Європи, які могли б не тільки глибоко висвітлити національну точку зору, а й взятии участь в обговоренні всіх питань порядку денного. Національний координатор "Manufuture-Ukraine" проф. В.С. Коваленко запропонував перелік з 25 фахівців вищого рівня з різних країн, які могли б кваліфіковано представляти свої країни. Зокрема на конференції від України були представлені доповіді проф. М.В. Новікова, проф. С.І. Сидоренка, проф. В.С.Коваленка. В цілому представники майже всіх країн мали можливість висловити свої думки з обговорюваних питань, ознайомити з розробленими моделями ефективного функціонування різних державних структур, стратегічними напрямками економічного розвитку своїх країн, інноваціями в промисловому секторі, заходами по розширенню ролі малих та середніх підприємств в економіці, набутому досвіді міжнародної співпраці та, зокрема, європейської інтеграції, тощо.

В рамках Пленарної сесії №3 "Співпраця та партнерство країн ЄС з новими-країнами членами ЄС, Балканських країн, країн колишнього СРСР, Туреччини" також проводилися дебати “круглого столу” за участі проф. М.Келбера, Президента Польскої Академії наук (модератор), проф. Е. Бузека, Президента Палати комерції Польщі, Е. фон Бозе, представника Єврокомісії та ін., в процесі яких розглядалися принципові питання розвитку подальшої євроінтеграції в економіці. По закінченні сесії отримав загальну підтримку підсумовуючий заклик голови сесії проф. В.Коваленка: "Майже всі присутні на цьому зібранні є громадянами Європи і як такі, стоять перед загрозою нової хвилі глобальної економічної кризи. Щоб вистояти перед цією небезпекою ми всі повинні консолідувати наші зусилля, об'єднати спільні дії, бо нова страшна криза не буде розбирати, хто є членом ЄС, а хто не член європейського товариства. Тільки на шляху інтеграції спільних можливостей можливо вижити в цей небезпечний період та загартуватися для подальшої конкурентної боротьби"…

Проведення загальноєвропейської конференції "Manufuture-2011" та широке обговорення актуальних проблем сучасної промисловості показало, що європейська спільнота адекватно реагує на виклики життя, здатна мобілізуватися для розробки стратегічних заходів для входження без значних втрат у нову хвилю глобальної економічної кризи. Задіяні інтелектуальний, науково-технічний, ресурсний потенціали дають надію сподіватися, що за наявності політичної волі, виконання ряду інтеграційних заходів та мобілізації економічних ресурсів країн ЄС та країн Західної та Східної Європи, наслідки наступаючої нової хвилі глобальної економічної кризи можуть бути значною мірою мінімізовані.