Члени Колегії розглянули пропозиції щодо Національного проекту “Ядерна техніка та електрофізична апаратура для ядерної медицини”. Презентував проект директор Інституту прикладної фізики НАНУ Володимир Сторіжко. Він наголосив на тому, що наразі Україна вимушена закуповувати надскладні та дуже дорогі томографи і прискорювачі за кордоном, але в Україні їх не використовують належним чином, оскільки закупівлі часто є “хаотичними” і, до того ж, у нас бракує спеціалістів, які могли би працювати на імпортних приладах. Водночас, використання ядерної техніки для діагностики та лікування онкологічних захворювань визнане дуже перспективним. “Ядерна техніка не є альтернативою хірургії або хіміотерапії. Але в усьому світі рівень лікування онкологічних хвороб визначається саме рівнем ядерних технологій”, - зауважив Володимир Сторіжко. Він назвав головні завдання Національного проекту — це виробництво обладнання для ядерної медицини та радіофармпрепаратів, а також підготовка спеціалістів у галузі ядерної медицини. Ці завдання передбачається вирішувати у кооперації з РФ, де вже реалізується аналогічна програма. Під час обговорення проекту учасники засідання висловили декілька зауважень та пропозицій. Зокрема, голова Держінформнауки відзначив, що даний проект є достатньо масштабним для того, аби включити його до Програми інноваційного співробітництва країн СНД терміном до 2020 року. Також було запропоновано передбачити вироблення в межах проекту таких установок, які діють на конкретні органи й можуть використовуватися не тільки в онкології. На відміну від імпортних комплексних установок, ці є значно дешевшими. З огляду на це вони будуть цікавими для країн третього світу, куди їх могла би поставляти Україна.
Щодо підготовки фахівців з ядерної медицини, члени Колегії визнали оптимальним способом вирішення цієї проблеми кооперацію з західними університетами та профільними центрами, на базі яких українці будуть навчатися в магістратурі абопроходити підвищення кваліфікації. Друге питання, яке обговорювалося на засіданні Колегії стосувалося результатів комерціалізації результатів Державної цільової науково-технічної програми “Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі”. Програма була затверджена у 2008 році, а стартувала — у 2009. Минулого року були профінансовані пілотні проекти. За даними керівника Програми Віктора Сорокіна (Інститут фізики напівпроводників НАНУ), для освітлення київських вулиць виготовлено 1000 світлодіодних приладів, донецьких вулиць — 500, харківських — 600. Крім того, у Тернополі та Харкові встановлюються так звані “анти- вандальні світильники” на основі світлодіодів. Світлодіодна техніка буде використана на 4 станціях Київського метрополітену та в його тунелях. Зазначимо, що використання світлодіодної техніки для вуличного освітлення та освітлення об'єктів ЖКГ дозволяє економити 1,6 млрд. кВтxгод. на рік. Оскільки окупність світлодіодної техніки становить лише рік, а мінімальний гарантований термін її роботи дорівнює трьом рокам, вона є “ідеальним об'єктом” для лізінгу.
Anna
Олена