На його думку, саме звідси — недооціненість науки як одного з головних факторів економічного зростання. “Впродовж дуже тривалого часу країна йшла від однієї кризи до іншої. За таких умов суспільство було вимушено жити виключно сьогоденням, а наука — це формування перспективи. Вона закладає майбутні “риси” держави”, - зауважив Володимир Семиноженко. Він додав, що сьогодні, під час глобального економічного спаду, країни, хочуть зберегти або отримати лідерство, не шкодують коштів на фінансування науки. При цьому йдеться не тільки про таких “гігантів”, як, наприклад, США, але й про менш потужні держави. Так, голова Держінформнауки розповів, що Білорусь планує витрачати на розвиток науки 1,5% ВВП й безпосередньо пов'язує ці витрати із необхідністю реалізувати программу імпортозаміщення, аби убезпечити себе від повторення минулорічної кризи.
“Збільшення фінансування науки та створення сучасної інноваційної інфраструктури — ось формула успіху”, - підсумував Володимир Семиноженко.
Олена
