«В 2011 році загальний обсяг фінансування на наукові дослідження становив 28,8 млрд. тенге, а на 2012 рік закладено 45 млрд. тенге, що більше на 56%», – йде мова в повідомленні відомства.
Крім того, впроваджена нова система фінансування науки, яка охоплює базове, грантове и програмно-цільове фінансування, створена реальна база, яка забезпечить позитивні перетворення і відкриє нові можливості для казахстанських учених.
Також передбачається збільшення видатків на інноваційні гранти, що забезпечить більш ефективне впровадження наукових результатів в економіку країни.
Ці заходи направлені на якісний поштовх в освіті та науці, забезпечення інтеграції науки та інноваційного розвитку.
Інновації були завжди
Законодавчі проекти про національні дослідні університети і технологічні платформах в РФ, які наробили багато галасу, дозволили багатьом вузам трансформувати свої освітні методи, перебудувати навчальний процес, покращити свою діяльність, розраховувати на масштабні інвестиції та експертну допомогу. Одним з таких ВНЗів став й Московський авіаційний інститут.
Як державні програми змінюють реалії освіти в цьому ВНЗі розповідає ректор МАІ Анатолій Мико-лайович Геращенко.
– Анатолію Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, яке в наш час ставлення до вчених в країні?
– Останнім часом керівництво країни приділяє велику увагу роз-виткові наукового потенціалу ВНЗів. Так, 29-ти ВНЗам урядом Російської Федерації була присвоєна категорія «національний дослідний університет», завдяки чому в них з’явились додаткові можливості. Фінансування програми розвитку Московського авіаційного інституту як національного дослідного університету на 2009-2018 роки становить 1600 мільйонів рублів з коштів державного бюджету за умови співфінансування в сумі не менш ніж 320 мільйонів рублів. Завдяки цьому, ми закупаємо саме сучасне унікальне обладнання. В якості індикатора підвищення уваги до вчених в Росії на прикладі МАІ можна вважати збільшення загального обсягу виконуваних ВНЗом науково-дослідних робіт з 2007 року більш ніж в 2,5 рази. Обладнання ми беремо на наших профільних підприємствах. Такий підхід гарантує якість закупки і надає можливості того, що підприємства будуть з радістю брати наших студентів до себе на роботу і замовляти у нас науково-дослідні роботи. Ми прагнемо того, щоб організувати для наших випускників таку систему, яка допоможе їм бути затребуваними.
Я можу сказати, що останнім часом для вчених ВНЗів розроблена низка федеральних цільових програм, а також були проведені конкурси на право отримання субсидій, а саме:
- на реалізацію комплексних про-ектів по створенню високотехнологічного виробництва, які проводилися у відповідності з Постановою уряду Російської Федерації від 09.04.2010 р. № 218;
- на реалізацію комплексної програми розвитку інноваційної інфраструктури ВНЗів в рамках реалізації Постанови уряду Російської Федерації від 09.04.2010 р. № 219;
- для державної підтримки наукових досліджень, які проводяться під керівництвом провідних учених в російських освітніх установах вищої професійної освіти у відповідності з Постановою уряду Російської Федерації від 09.04.2010 р. № 220.
Окремо слід відзначити важливу ініціативу держави по формуванню на базі головних підприємств високотехнологічних галузей так званих програм інноваційного розвитку, які передбачають суттєве збільшення видатків на науково-дослідні роботи, природно, із розширенням участі ВНЗів.
В серпні 2010 року Урядовою комісією з високих технологій та інновацій затверджені програми інноваційного розвитку 47 компаній, з яких 16 включили МАІ у власні програми в якості опорного ВНЗу. В свою чергу, науковими колективами МАІ були підготовлені для 19 компаній з цього списку пропозиції по інноваційним проектам загальним обсягом біля 13 млрд. руб. В 2011 році в рамках реалізації програм інноваційного розвитку одинадцятьма компаніями були профінансовані роботи на 260 млн. рублів, проведені за участі наукових колективів МАІ.
Вважаю, що для формування нового покоління вчених в нашій країні підготовка студентів повинна проходити через наукові до-слідження та у співпраці з підприємствами. Ми зараз активно розвиваємо цей напрям: укладено біля 70 договорів з авіаційно-космічними та оборонними підприємствами. Також для студентів 3-4 курсів організовані практики та написання курсових і дипломних робіт на підприємствах за участі наших викладачів. При цьому студенти працюють не над віртуальними, а реальними проектами, за що навіть отримують гроші. Цим ми мов би «вбиваємо двох зайців»: і наш викладач проходить підвищення кваліфікації, і спеціаліст підприємства, займаючись з нашими студентами, відстежує за тим, в якому руслі ведеться навчальний процес в вузах.
Також поставлена задача вести в МАІ навчальний процес нерозривно з виробництвом і наукою. Багато базових підприємств і дослідно-конструкторських бюро на основі освітніх стандартів визначають компетенції, якими повинен володіти майбутній спеціаліст. Так організується науково-освітньо-виробничий простір, пройшовши через який випускник-спеціаліст може миттєво адаптуватися на виробництві.
– А які справи з інноваціями в наш час? Чи є прогрес відносно радянського періоду?
– Інновації неможна розділити на інновації у Радянському Союзі та на сучасні. Інновації були завжди, хіба що раніше ми працювали у замкнутому просторі. Була Рада економічної взаємодопомоги і був капіталістичний світ. Найбільші втрати – в 90-і роки, які я називаю «лихоліттям», коли ВНЗи були кинуті й всі виживали, як могли. Зараз, як я казав, держава звернула увагу на «вищу школу». Є, де себе проявити. Я кажу про ті численні конкурси для молоді та учених, які вже відбулися. Таким чином, для кожної епохи існують свої вимоги до інновацій. Коли ми входимо в світову економічну систему, в тому числі у ВТО, без інноваційного вектора розвитку нам не обійтись. В цьому контексті МАІ пропонує низку інноваційних розробок і наукових досліджень, в тому числі за участі іноземних партнерів. Окремо можна виділить спільні з Масачусет-ським технологічним інститутом проекти, реалізація яких запланована в рамках розвитку інноваційного центру «Сколково». Розробка і реалізація інноваційних програм становить значний інтерес для молодих дослідників, і ми плануємо активно розвивати цей напрям.
– Яке Ваше ставлення до того, що багато молодих вчених після закінчення ВНЗів їдуть за кордон?
– Ідуть багато хто, але я вважаю, що уже зараз масового від’їзду вчених нема. У нас створюється позитивний інноваційний клімат і багато хто вже розмірковує про те, щоб повернутися і працювати в Росії. Приклад тому – «Сколково», де залучаються закордонні університети, в основному американські. Але ж в них працюють ті, хто колись виїхав з Радянського Союзу. Хоч й під егідою закордонної освіти, але вони повертаються працювати в Росію. Я думаю, що так буде продовжуватися й далі, маючи на увазі впровадження інновацій, розвиток бізнесу і малих підприємств, в першу чергу, в сучасну вітчизняну високотехнологічну промисловість. Багато хто перегляне своє рішення про переїзд за кордон і буде працювати у своїй Вітчизні.
Олена
Светлана