– Закупаючи іноземні технології для наших заводів, ми фактично займаємося імітацією чужих інновацій, – сказав директор АНО «Технопарк «Уральський»» Юрій Кононов під час роботи «круглого столу», який відбувся в рамках форуму, «Зони випереджуючого роз-витку Великого Уралу – 2012. Процедури просування інновацій сьо-годні».
Нічого страшного в самому факті впровадження у нас іноземних технологій немає – застарілу виробничу базу вітчизняних підприємств необхідно оновлювати. Але, на думку експертів, ні в якому разі неможна весь бюджетний ресурс витрачати виключно на покупку закордонного обладнання. При такій стратегії Росія ніколи не виб’ється до рівня передових технологічних країн. Зрозуміло, що іноземці намагаються залишати конкурентну перевагу за собою. Із-за кордону нам ніколи не продадуть дещо дійсно революційне. Образно кажучи, ми завжди будемо споживати «рибу другої свіжості».
Вихід один – розвивати власні наукові дослідження. За останні роки ця тема настільки активно обговорювалась в пресі, що стала прописною істиною. Дещо навіть встигли зробити, наприклад, сформували інститут венчурних фондів, чия місія полягає у підтримці малих інноваційних підприємств. Але насправді бізнесменів в цю сферу прийшло набагато більше, ніж талановитих учених.
– Як я відчуваю, починається гонитва за перспективними ідеями, зав’язалась конкуренція між венчурними фондами за право реалізації наукових проектів, які можна перетворити на передові виробничі технології, - поділився своїми враженнями Юрій Кононов. – Це добре, але за останні два-три роки я помітив зменшення кількості нових інноваційних проектів. Деякі стартаповські фонди вже повідомляють, що немає заявок на потужні наукові розробки. Я вважаю, причина криється в тому, що впродовж багатьох років наука жила в режимі недофінансування. Образно кажучи, ми «дотиснули» потенціал, який залишився з часів Радянського Союзу, і постали перед прірвою.
Дійсно, зараз інноваційні проекти повинні пропонувати вчені тридцяти-сорока років. Але як раз це покоління аспірантів і молодих вузівських викладачів понесло найбільші втрати: після захисту кандидатських дисертацій багато хто з них виїхали за кордон, обґрунтовано злякавшись злиденного існування у вітчизняних НДІ та вищій школі. В результаті, як відзначено в резолюції форуму «Малий інноваційний бізнес Уральського регіону. RUS-INNO-BUSINESS – 2012», з’явилась чітка тенденція до зниження кількості науково-технічних розробок. Із-за хро-нічного недофінансування вузи за останні двадцять років не напрацювали достатньої маси інтелектуальної власності, яка в перспективі могла б стати основою для нових технологій.
Теоретично цю проблему повинні розв’язати технопарки, які зі змінним успіхом створюються в різних російських містах. Але тут теж є «підводні камені». Міркування в стилі «Створимо фінансові умови для розвитку малих інноваційних підприємств, а вони піднімуть науку» в реальності виявились наївними.
– Я впевнений, що технопарк не може працювати без стратегічних зв’язків з будь-яким науковим закладом (вузом або НДІ). Малі підприємства, які створюються в технопарках, без міцних зв’язків з ученими не можуть самостійно займатися наукою, оскільки у них немає високо-вартісного дослідницького обладнання. В кращому випадку, малому бізнесу під силу створення експериментальних зразків для впровадження в промислове виробництво, – пояснив Юрій Кононов.
Ось добрий приклад, який показує важливість такого зв’язку між підприємцями та ученими. В Інституті фізики металів Уральського відділення Російської академії наук в 2011 році розроблена технологія виготовлення ефективних біоімплантів для відновлювальної хірургії. Так, тепер ці матеріали можні запускати в промислове виробництво, але для отримання таких сплавів з пористого титану з покриттям на основі алмазоподібного вуглецю стали потрібними багаторічні дослідження на найскладнішому обладнанні.
Ще один приклад, який ілюструє порядок грошових сум, які потрібні для проведення фундаментальних досліджень, навів на одній із нещодавніх прес-конференцій заступник голови уряду Свердловської області – міністр промисловості і науки Олександр Петров.
– Зараз Уральський федеральний університет перетворюється на один з найбільших центрів фармацевтичної науки в Росії. При ньому розпочинається будівництво інноваційного центру фармацевтичних технологій. На ці цілі вже виділено з федерального бюджету 370 мільйонів рублів. Крім того, буде придбаний прискорювач для виробництва медичних препаратів, ціна якого сягає трьохсот мільйонів рублів – розповів він.
Нажаль, за словами директора Уральського лісового технопарку, який створений при Уральському державному лісотехнічному університеті, Андрія Добрачева, далеко не всі вузи за прикладом УрФУ можуть повноцінно розвивати свої технопарки.
– Так, я погоджуюсь з тим, що тільки про технопарки, які створені при вузах або інших наукових установах, можна з впевненістю сказати, що вони займаються інноваціями. У них є для цього все необхідне – мізки учених, наукове обладнання і приміщення, де можна займатися інноваційними розробками. Техно-парки при вузах могли б принести велику користь, якби не проблеми з фінансуванням. Вуз же не може витрачати на них кошти, які надає бюджет для навчання студентів. Наш технопарк, наприклад, має труднощі з реалізацією найважливіших для області проектів. Ми отримуємо мінімум державного – федерального та обласного – фінансування і існуємо завдяки ентузіазму наших викладачів та аспірантів, які буквально за власні кошти намагаються щось впровадити. Не сперечаюсь, з часом технопарки зможуть стати самоокупними організаціями, але в перші роки становлення їм, безумовно, потрібна підтримка від держави, – впевнений Андрій Добрачев.
Серед іншого, в 2011 році в рамках обласної цільової програми «Розвиток інфраструктури нано-індустрії та інновацій в Свердловській області» на 2011–2015 роки отримано одинадцять нових об’єктів інтелектуальної власності, придатних для перетворення в комерційні ідеї. Оскільки в одному Єкатеринбурзі діють 23 вищих навчальних заклади, то це мало. Зрозуміло, що найбагатший науковий потенціал, який є на Середньому Уралі, поки що не використовується повною мірою. Вузи сконцентрувались виключно на навчанні студентів, а розробка інноваційних бізнес-проектів фактично йде повз них.
Anna
Светлана