«Технологічні платформи» - термін, запропонований Єврокомісією для позначення тематичних напрямків, в рамках яких сформульовано чи будуть сформульовані пріоритети Євросоюзу. В рамках саме цих напрямів передбачається виділення істотних обсягів фінансування для проведення різних науково-дослідних робіт, безпосередньо пов'язаних з їх практичною реалізацією підприємствами малого і середнього бізнесу та промисловістю. Особливістю «Технологіч- них платформ» є їх формування, як результат потреб виробництва, як замовлення на проведення науково-технологічних робіт для досягнення цілей і стратегії стійкого і ресурсно-поновлюваного розвитку сучасного суспільства.
Концепція Європейської технологічної платформи (ЄТП) була введена в документі ЄС «Промислова політика в розширеній Європі» в грудні 2002 року. Спочатку платформи розглядалися як засіб «розширення ринку співпраці між зацікавленими сторонами, а також як засіб створення довгострокового стратегічного плану науково-технологічного співробітництва, відповідаючи на всі економічні та соціальні виклики суспільства». Вони створювалися для того, щоб служити основою для визначення наукових пріоритетів, а також планів дій для певних технологій. ЄТП знаходяться на високому стратегічному рівні ЄК, оскільки сприяють визначенню майбутніх конкурсів та напрямків Рамкових програм. Політичними цілями ЄТП є наступні:
• Підтримка розробки та впровадження ключових технологій в Європі, які мають життєво важливе значення для вирішення найважливіших економічних і соціальних проблем;
• Визначення європейського погляду на розвиток та впровадження цих технологій;
• Підтримка зростаючого європейського інвестування в дослідження, наближаючи дослідження до промисловості і покращуючи ринки інноваційних продуктів.
Платформи є так званою ініціативою «знизу вгору»: учасники самі створюють платформу. Головні зацікавлені сторони залучають представників промисловості, органів державної влади, дослідницьких організацій, академічних інституцій, фінансових співтовариств (наприклад, венчурних організацій та Європейського інвестиційного банку), а також споживачів. Вони приймають рішення про створення платформи, визначених тематичних служб ЄК, що забезпечують інформаційною підтримкою. Нові ініціативи будуть сприяти контактам зі службами ЄК, які займаються оцінкою платформ за певними критеріями:
• своєчасна розробка та впровадження нових технологій, які дозволять надалі змінитися одній або кільком галузям промисловості;
• розвиток технології, що відповідають різним політичним цілям;
• Нові продукти і служби, засновані на технологіях, що мають високий економічний потенціал;
• досягнення необхідних технологічних проривів для того, щоб залишатися на лідируючих позиціях у високотехнологічних секторах, які мають важливе стратегічне і економічне значення;
• оновлення, відродження або реструктуризація традиційних галузей промисловості;
• взаємодія з позитивним ефектом на багато політики ЄС (промислову політику, сталий розвиток, економічні та соціальні питання, регіональну політику);
• чіткі зобов'язання з боку промисловості та активну участь країн-членів ЄС;
• присутність представників широкого кола зацікавлених осіб (великі промислові підприємства, СМП, неурядові організації, фінансові організації, громадські організації, країни-члени ЄС).
• технологічна платформа є підходящим методом досягнення бажаного результату.
В якості передумов для формування технологічних платформ зазвичай виділяють:
- наявність стратегічних технологічних викликів;
- неясність (недостатня структурованість) інтересів бізнесу;
- недостатність впливу бізнесу на стратегічні напрямки досліджень і розробок;
- потреба у формуванні нової наукової кооперації для вирішення стратегічних завдань;
- різноманітність інструментів і каналів державної підтримки досліджень та розробок у відповідній області;
- фрагментарність науки;
- наявність галузевих (відомчих) бар'єрів між науковими організаціями;
- мультидисциплінарність необхідних досліджень.
Концепція Технологічних платформ дозволяє забезпечити: вибір стратегічних наукових напрямів; аналіз ринкового потенціалу технологій; облік точок зору всіх зацікавлених сторін: держави, промисловості, наукової спільноти, контролюючих органів, користувачів і споживачів; активне залучення всіх країн Європейського союзу; мобілізацію суспільних і приватних джерел фінансування.
Формування «Технологічних платформ» можна розглядати в якості одного з можливих допоміжних інструментів реалізації національних пріоритетів науково-технологічного розвитку та розвитку науково-виробничих зв'язків. При цьому якісь із платформ дозволять уточнити пріоритети в рамках існуючих інструментів державної підтримки інновацій. На основі інших сформуються нові науково-виробничі кооперації, що дозволить уточнити склад і механізми реалізації бюджетних цільових програм, що реалізовуються на умовах приватно-державного партнерства.
Подібний підхід у даний час активно використовується країнами Євросоюзу, будучи покладено в основу технологічної політики ЄС на середньо та довгострокову перспективи. Його особливість - можливість використовувати весь набір сучасних технологій управління науково-технологічним розвитком, від державних і міждержавних проектів до м'яких форм, пов'язаних формуванням спільного бачення перспектив науково-технологічного розвитку у всіх його учасників - держави, приватних компаній, наукового співтовариства. Таким чином:
По-перше, технологічна платформа - це спосіб мобілізації зусиль всіх зацікавлених сторін - різних відомств, бізнесу, наукової спільноти для досягнення кінцевих цілей на окремих стратегічних пріоритетних напрямках.
По-друге, механізм узгодження і координації зусиль різних відомств, наукових і виробничих інфраструктур, програм розвитку регіонів і т.ін., що вживаються ними в рамках існуючих механізмів реалізації національної науково-технологічної політики - Державних Цільових наукових і науково-технічних програм, галузевих стратегій і програм, корпоративних інноваційних проектів і програм економічного розвитку і т.ін. Механізм узгодження і координації - через застосування технологічного картування, визначення цілей, формулювання індикаторів їх досягнення, встановлення конкретних строків, і, головне, розподіл зон відповідальності між конкретними учасниками.
По-третє, спосіб реалізації ефективного приватно-державного партнерства, розвитку ідеології, закладеної в масштабних державних проектах.
«Технологічні платформи» були створені на пайовій основі за рахунок об'єднання інтелектуальних і фінансових ресурсів Євросоюзу і найбільших європейських промислових виробників з метою активізації наукових досліджень, необхідних для потреб сучасного промислового виробництва. Як правило, формування ТП ініціюється великим європейським бізнесом, різного роду галузевими об'єднаннями промислових виробників і т.ін.
Основними завданнями створюваних в ЄС ТП є:
- пропаганда і просування формуються ТП, їх цілей і завдань, в Європейському суспільстві і структурах Євросоюзу;
- розробка Стратегічного Плану Досліджень (Strategic Research Agenda) - основного документа, який обгрунтовує в яких напрямках, чому, з якими цілями і в які терміни необхідно проводити дослідження в рамках даної ТП;
- розробка Плану Впровадження (Implementation Plan / Deployment Strategy) ТП.
В даний час в усіх напрямках Сьомої рамкової програми ЄС створено і розробляється 37 технологічних платформ. В рамках конкретної ТП, поряд з обговоренням можливої науково-виробничої кооперації, оцінкою передумов для формування партнерств та консорціумів, розглядаються також питання навчання, стандартизації та сертифікації.
Інструмент «технологічних платформ» доцільно використовувати в тих випадках, коли інтереси бізнесу погано структуровані, вплив бізнесу та суспільства на формування та вибір стратегічних напрямів не достатній. Технологічні платформи - це, інструмент, в першу чергу, що структурує інтереси різних сторін на конкретних технологічних галузевих напрямках.
Ефективність інструменту ТП визначається низкою факторів: сфокусованість на вирішенні конкретних завдань розвитку бізнесу або публічного сектора, сильне представництво бізнесу в управлінні ТП; чіткі і прозорі «правила гри» для всіх учасників, відкритість платформи для «входу» нових учасників.
Створюються так звані «дзер- кальні» групи з представниками країн-членів ЄС і створюються зв'язки з національними технологічними платформами.
Національні «дзеркальні» групи забезпечують зв'язок між політиками на європейському рівні і політиками на національному та регіональному рівнях. Вони роблять ЄТП ближче до держав-членів ЄС та регіонів з метою сприяння співробітництву. Підтримка держав-членів ЄС залежить від відносної економічної ваги і значення різних секторів промисловості, які представляють собою платформи. Зрозуміло, що значення «дзеркальних» груп та їх важливість залежить великою мірою від представників країн-членів ЄС та їх прихильності, знань і ставлення до ЄТП. Число країн, які мають «дзеркальні» групи варіюється. Однак, є тенденція до збільшення середньої кількості представників країн-членів ЄС.
Національні технологічні платформи є «дзеркалами» ЄТП в тому сенсі, що вони зосереджені на національному рівні, у взаємодії з Європейською платформою. Метою національної платформи є координація європейських і національних амбіцій. Національні технологічні платформи (НТП) також є ефективною основою для забезпечення зв'язку між ЄС, національними і регіональними рівнями. НТП призначені для «дзеркальної» роботи платформи, забезпечуючи тим самим взаємодію та контакти з державами-членами ЄС.
Деякі ЄТП охоплюють кілька тематичних областей; їх називають "змішаними ЄТП". Наприклад, технологічна платформа WATERBORNE охоплює галузі навколишнього середовища, транспорту та продуктів харчування, сільського господарства, біотехнологій (KBBE). WATERBORNE включає в себе всіх учасників ланцюжка: тих, хто будує кораблі, катери, їх системи та обладнання, тих, хто використовує і керує ними, тих, хто надає відповідні інфраструктури і порти, і тих, хто організовує експлуатацію ресурсів океану. Одним з висновків великої конференції з Європейських технологічних платформ, що проводиться спільно з Європейською Комісією у Відні, Австрія, в рамках Австрійського головування, було заохочення взаємодії між платформами. Метою було рішення горизонтальних питань, обмін передовим досвідом та уникнення дублювання науково-дослідної діяльності.
Європейські технологічні платформи та міжнародне співробітництво.
Більшість ЄТП допомогли створити Національні технологічні платформи для вирішення завдань відповідних технологтехнологічних областей на національному рівні. В деяких ЄТП представники національних платформ беруть участь у всіх засіданнях, а також в процесі прийняття рішень. Дослідницькі пріоритети, які визначені різними національними платформами, залежать у великій мірі від різних характеристик і потреб відповідних секторів в різних країнах.
Національні ТП існують в різних формах. У більшості випадків, вони були створені слідуючи національним конкурсам, з різним ступенем залученості європейських ТП в процес. Деякі національні ТП діють як національні філії відповідних ЄТП, але інші пов'язані головним чином з їх національним урядом. Деякі країни мають дуже велику кількість національних ТП, вирішивши, що концепція служить їм також для національних політичних цілей. В інших країнах, проте, вибрали обмежену кількість пріоритетів досліджень і сприяли створенню відповідної ТП.
Важливо зазначити, що існують різні підходи до поняття технологічних платформ. Наприклад, в Нідерландах дозволена діяльність платформ розглядається як засіб для тимчасового підприємства, яке закінчується, коли програма завершується. Австрія підтримує розвиток платформ у вигляді агентств, які зводять разом зацікавлених сторони в сектори, спільно фінансуються або фінансуються урядом.
При створенні ЄТП перевага надається областям, де є технологічне лідерство в Європі, або є можливість встановлювати стандарти по всьому світу. Тому існує можливість для нових ініціатив чи нових партнерів, щоб увійти в платформи. Залучення країн, які не є членами ЄС, розглядають як корисне явище, особливо для конкретних платформ, в яких взаємодія та співпраця з країнами за межами ЄС має життєво важливе значення, наприклад, в таких областях як охорона здоров'я та очищення води.
Тим не менш, міжнародне співробітництво є важливим питанням. Відповідно до документа ЄС щодо технологічних платформ "техно- логічні платформи не повинні бути закриті від створення союзів з третіми країнами. Міжнародне співробітництво повинно розглядатися в кожному конкретному випадку на індивідуальній основі з урахуванням потенційної вигоди і необхідності взаємодії".
Баланс між співпрацею і надання інформації потенційним конкурентам є важким, особливо для деяких платформ. Для інших, таких як ТП Wind, міжнародне співробітництво сприймається як спосіб сприяння розвитку технологій та розширення її ринку. Не існує універсальних платформ, кожна платформа підходить до вирішення питань по-різному. Деякі платформи не розробили стратегії для міжнародного співробітництва: вони знають про свій потенціал і в деяких випадках про ризики, і планують працювати за цією темою в найближчому майбутньому.
Рекомендації Європейської Комісії.
Європейська Комісія постійно оцінює ЄТП. Деякі з цих рекомендацій можуть бути застосовані для створення національних платформ. Інші стосуються міжнародного співробітництва в ЄТП і відображають позицію ЄС.
a. Координація міжнародного, національного та регіонального рівнів.
В контексті ERA і цілей Лісабонської стратегії, держави-члени ЄС повинні підтримувати діяльність платформ, стимулюючи створення національних регіональних партнерів.
ЄТП повинні мати статус відкритих інноваційних платформ і повинні бути підтримані і розвинені на політичному, національному рівнях, і на рівні ЄС. Прикордонне співробітництво має також стимулюватися. Простий інструмент, який може допомогти в розвитку ЄТП - сайт з базою даних організацій, зацікавлених у транскордонному співробітництві в галузі промислових досліджень.
б. Чітка концепція і цілі.
ЄТП мають бути зосереджені на тих областях, які можуть внести істотний внесок у підвищення конкурентоспроможності та усунення головних європейських проблем; ЄТП повинні продемонструвати незмінну прихильність відкритості та прозорості за участю широкого кола зацікавлених сторін, вони повинні будувати довгостроковий, конструктивний процес уже на ранній стадії, залучаючи МСП та громадські організації.
в. Причетність основних учасників та зацікавлених сторін.
Можуть бути створені вертикальні напрямки діяльності, які концентруються на певних сегментах промисловості або конкретної групи зацікавлених сторін (наприклад, малих і середніх підприємствах або кінцевих користувачів). Їх мета повинна полягати в наданні цілеспрямованої тематичної оцінки пріоритетних тем європейських технологічних платформ у зв'язку з конкретними потребами промислового сегмента або групи зацікавлених сторін.
Особливу увагу слід звернути на участь неурядових організацій і кінцевих користувачів (спожива- чів). Залишається проблемою пояснити суспільству, навіщо потрібні великі інвестиції в науково-технологічну діяльність і які можуть бути потенційні вигоди.
г. Впровадження
Для того, щоб переконати представників промисловості вкладати більше грошей в науково-технологічну діяльність, ЄТП повинні бути націлені на результат, який сприяє інноваціям (тобто реальне впровадження на ринку).
д. Зв'язки з іншими політиками та програмами.
Важливо, щоб ЄТП виходили за рамки «технології» і були пов'язані з іншими політиками, такими як освіта, працевлаштування, конкуренція та ін Вони повинні бути посередниками, комунікаторами і промоутерами нових і адаптованих навчально-освітніх програм. ЄТП слід підкреслити соціальний внесок і наслідки базових технологій з метою мобілізації зацікавлених сторін, таких як кінцеві користувачі та споживачі. ЄТП повинні вивчати можливості створення спільних дій з іншими програмами, такими як Структурні фонди ЄС та EUREKA, і зміцнювати взаємодію фінансування з національними, регіональними та європейськими схемами фінансування. Вони повинні розробити життєздатну фінансову стратегію на ранній стадії і проявляти творчий підхід у пошуку потенційних джерел державного і приватного фінансування.
(За матеріалами Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій).
Anna
Светлана