Річ в цілому дуже правильна в сучасних економічних умовах, а в умовах відсталої сировинної російської економіки взагалі має стратегічне значення.
З іншого боку, сам процес реалізації політики інноваційного розвитку викликав і викликає серйозні питання, оскільки багато в чому він носив спекулятивний характер, який передбачав в основному особистий і політичний піар, а не досягнення конкретних результатів. На розвиток інноваційних проект-тів - природно, за рахунок платників податків - було виділено величезний обсяг фінансових коштів, що поки не дало значного ефекту. Представники президентської команди стверджують, що це нормальна ситуація, оскільки глобальні інноваційні проекти відрізняються тривалим періодом окупності. І цей період, як можна зрозуміти, виходить за рамки президентського терміну Медведєва.
Таким чином, та інноваційна спадщина, яку ми зараз маємо, має перейти до наступного президента, яким з вельми високою часткою ймовірності стане Володимир Путін.
У Путіна імідж міцного господарника. На відміну від Медведєва, всі проекти, які Путін ініціював, завжди знаходили конкретний характер і в цілому успішно доводилися до кінця. Олімпіада в Сочі, «Північний потік» і «Південний потік» - все це, звичайно, не без проблем, але впевнено і стабільно рухається до стадії втілення. Тобто якщо Путін щось говорив, то він робив.
Тому розмитість російської інноваційної політики, яка створює основу для різного роду фінансових порушень, не може не викликати роздратування у настільки практичного і орієнтованого на конкретику менеджера.
У зв'язку з цим у всіх виникають питання. Що буде далі? Що буде з «Сколково» - масштабним проектом, пов'язаним з витрачанням величезних обсягів бюджетних коштів? Що буде з держкорпо- рацією «Роснано», яка поки змогла представити як результат своєї роботи тільки електронний рідер, розроблений приватною, і до того ж іноземною, компанією, або з енергозберігаючою лампою, яка відрізняється більш високою ціною в порівнянні з існуючими на ринку? Які обриси прийме політика інноваційного розвитку в цілому?
Зокрема, інноваційне співтовариство очікує в першу чергу наведення порядку у великих інфраструктурних інноваційних проектах. Тобто забезпечення прозорості витрачання фінансових коштів і формування чітких цільових орієнтирів, які необхідно буде досягти в рамках цих програм.
З іншого боку, вкрай блідо виглядає проект по створенню Агентства стратегічних ініціатив (АСІ). Поки це чисто бюрократична організація з невизначеними цілями, а не відкрита і професійна структура, націлена на конструктивну взаємодію з інноваційним спільнотою, як передбачалася при її створенні.
Виходячи з цього, очікується два сценарії розвитку подій. Перший полягає в тому, що Путін виключить інноваційні проекти зі сфери своєї уваги, зосередившись на життєво важливих сферах життя країни: оборонній промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері. Він не стане нічого змінювати в роботі інститутів інноваційного розвитку, але з інформаційної та фінансової точок зору вони відійдуть на другий план. Тоді всі наші гучні інноваційні проекти будуть йти далі з затухаючим ефектом. Щось там буде відбуватися, але десь на задньому плані за рамками мейнстріму і основної уваги як уряду, так і ЗМІ.
Інший сценарій передбачає, що Путін прийме на себе активну роль в управлінні процесом інноваційного розвитку країни, з тим щоб перевести його на ефективні рейки. Це передбачає системний аналіз зроблених помилок і якісну реорганізацію роботи всіх провідних інститутів інноваційного розвитку. Тобто введення прозорої системи контролю за витрачанням коштів, постановку чітких економічних завдань і контроль їх виконання. Природно, це зажадає залучення нової управлінської команди - молодих професійних менеджерів, які вже мають досвід успішної реалізації інноваційних проектів і дорожать своєю професійною репутацією, яка для них дорожче грошей - як це було, наприклад, в Ізраїлі.
Автор - президент Національної асоціації інновацій і розвитку інформаційних технологій (НАІРІТ)
Олена
Anna
