Зустріч організована в рамках усталених традицій між науковими спільнотами Сходу і Заходу України й була присвячена питанням перспектив сталого розвитку регіонів та подолання економічних і техногенних загроз. Вона зібрала чималу кількість учасників, серед яких відомі вчені академічних інститутів і вищих навчальних закладів Донецької та Луганської областей, Західного регіону України, а також представники великих промислових підприємств хімічної і нафтопереробної промисловості Луганщини: керівники та провідні фахівці ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», ПрАТ «Сєвєродонецьке НВО «Імпульс», НВП «Зоря» та ін.
Надзвичайно важлива й гостра проблема підтримання у належному технічному стані споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж в екологічно небезпечних середовищах, ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру не залишили осторонь і владні структури, яких представляли заступник голови Луганської обласної ради Юрій Хунов, заступник начальника управління освіти і науки Луганської обласної держадміністрації Н. Кришталь та міський голова Сєвєродонецька В. Казаков.
Відкриваючи засідання і вітаючи його учасників на сєвєродонецькій землі, голова Ради Донецького наукового центру, академік НАН України Володимир Шевченко розповів про історію становлення і розвитку наукових зв’язків Сходу і Заходу України, які активно підтримуються після підписання в 2001 році Договору про співробітництво між Донецьким науковим центром й Радою ректорів вищих навчальних закладів Донецького регіону, з одного боку, і Західним науковим центром й Радою ректорів Львівського регіону, з другого.
Він наголосив, що спільні дослідження науковців двох регіонів сприяли створенню унікальних розробок, серед яких: технології одержання зносостійких і стійких до корозії деталей на основі нанопорошків діоксиду цирконію; технологія одержання оксидних нанопорошків, що дозволяє отримувати нанопорошки різного складу з характеристиками на рівні вище світових аналогів; перший в Україні промисловий програмно-апаратний комплекс клінічного аналізу рухів, що включає всі класичні методи дослідження рухів за часовими, просторовими, кінематичними, динамічними параметрами, а також за критеріями, що враховують комфортабельність і енерговитрати людини; нанорозмірні системи доставки протиракових субстанцій на основі новітніх люмінесцентних та рентгеноконтрастних олігоелектролітів тощо.
В. Шевченко відмітив плідну співпрацю Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України з Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка НАН України та львівською філією Науково-дослідного геологорозвідувального інституту, Інституту фізики гірничих процесів НАН України з Інститутом електронної фізики НАН України, Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України з Червоноградським бюро маркшейдерських робіт ДП «Львіввугілля», Донецького інституту агропромислового виробництва НААН з Львівським національним аграрним університетом, Луганського та Львівського національних аграрних університетів, Донецького ботанічного саду НАН України з Інститутом екології Карпат НАН України, Луганського інституту агропромислового виробництва з Інститутом управління природничими ресурсами. Було відзначено, що отримані спільні результати вирішують найбільш актуальні проблеми сталого розвитку регіонів.
Голова Ради Західного наукового центру, академік НАН України Зіновій Назарчук у своєму виступі наголосив на невипадковості проведення виїзного засідання в Сєвєродонецьку, де сконцентровано багато хімічних підприємств, що за своєю специфікою використовують дороговартісне обладнання та високоагресивні робочі середовища. Говорячи про наукові інституції, які розв’язують проблеми подолання економічних і техногенних загроз, корозії та протикорозійного захисту, виступаючий розповів, що разом з академічними інститутами, такими як Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича, Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інститут фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій ННЦ «ХФТІ», Інститут хімії високомолекулярних сполук, значних успіхів досягнули вищі школи, що працюють у цій галузі науки: НТУУ «Київський політехнічний інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Український державний хіміко-технологічний університет, Національна металургійна академія України, Чернігівський державний технологічний університет, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Технологічний інститут (м. Сєвєродонецьк) Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Донецька державна академія будівництва і архітектури.
Було відзначено школу сєвєродонецьких корозіоністів В. Кузуба і А. Кузюкова, які вирішували питання запобігання локальним видам корозії нержавіючих сталей та використання електрохімічного захисту для основного обладнання хімічної промисловості. Сьогодні теоретичні і практичні напрацювання школи розвивають доктори наук Технологічного інституту Г. Архипов і Г. Татарченко.
Від імені науковців та освітян Луганщини до учасників засідання звернувся голова Луганської науково-координаційної ради Донецького наукового центру, ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, член-кореспондент НАПН України Олександр Голубенко. Він розповів про значний науковий потенціал області й торкнувся питання співпраці Технологічного інституту (м. Сєвєродонецьк) з науковими установами Сходу і Заходу України та хімічними підприємствами з проблем корозії і протикорозійного захисту.
Під час засідання було розглянуто питання забезпечення технологічної безпеки, використання сучасних технологій збереження енергії та матеріалів, впровадження методів контролю і моніторингу протикорозійного захисту і врахування корозійних втрат в економіці України.
Значний інтерес з боку представників промислових підприємств викликала доповідь генерального директора ТОВ «Укрінсталькон ім. В. М. Шимановського», члена-кореспондента НАН України О. Шимановського та директора Донбаського центру технологічної безпеки цього товариства, д. т. н. В. Корольова про забезпечення технологічної безпеки та вдосконалення вимог захисту від корозії основних фондів у промисловому та цивільному будівництві. Розглянуто проблеми менеджменту технологічної безпеки у корозійних середовищах, науково-технічного супроводу за критерієм корозійної небезпеки для обґрунтування рішень вибору протикорозійного захисту та зниження рівня небезпеки діючих об’єктів, організаційні заходи ресурсозбереження та захисту від корозії.
Під час розгляду питання щодо перспектив розвитку корозійного моніторингу обладнання хімічної та нафтопереробної промисловості заввідділом Фiзико-механiчного інституту ім. Г. В. Карпенка, д. т. н. Мирослав Хома презентував присутнім новий електрохімічний метод неперервного корозійного моніторингу працюючого обладнання, який дозволяє розпочати корозійний моніторинг, незважаючи на передісторію експлуатації обладнання, за рахунок використання одноелектродного давача, що монтується в корпусі об’єкта досліджень. Науковцями інституту для цього розроблено і виготовлено спеціальний прилад імпульсно-корозійного моніторингу ІКМ.
Із результатами досліджень щодо сучасних методів і засобів діагностичних обстежень підземних трубопроводів виступив заввідділом Фiзико-механiчного інституту, д. т. н. Роман Джала. Він поділився науковими досягненнями установи: представив триєдину математичну модель поля підземного сталевого ізольованого трубопроводу, яка дає можливість ефективно досліджувати електромагнітні явища, пов’язані з корозійним станом підземних трубопроводів; розповів про нові способи і пристрої безконтактних вимірювань та технологію обстежень підземних трубопроводів безконтактним методом. Використання методу при проведенні періодичних діагностичних обстежень і відповідного профілактичного обслуговування забезпечує надійну безаварійну експлуатацію підземних трубопроводів.
Значний інтерес учасників засідання викликали питання деградації властивостей конструкційних сталей, тривало експлуатованих у корозійно-наводнювальних середовищах, їх прикладні аспекти. Про здобутки в цьому напрямі розповів заввідділом Фiзико-механiчного інституту, д. т. н. Григорій Никифорчин.
Актуальною для сучасної економіки України є проблема оцінки ступеня деградації сталей у хімічній і нафтопереробній промисловості. Завідувач кафедри «Машинознавства та інженерної фізики» Технологічного інституту (м. Сєвєродонецьк), д. т. н. О. Архипов відзначив успіхи науковців Донеччини у розв’язанні цієї проблеми.
З досвідом роботи наукового парку «Інноваційно-інвестиційний кластер Тернопілля» в напрямку визначення залишкового ресурсу конструкцій та міцності матеріалів ознайомив професор кафедри автоматизації технологічних процесів та виробництв Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, д. т. н. Павло Марущак.За результатами засідання прийнято низку рішень, які стосуються:
• контролю стану існуючих конструкцій будівель та споруд для попередження їхнього критичного зносу і спонтанних руйнувань із метою забезпечення екологічних природоохоронних вимог і виключення загрози здоров’ю і життю людей;
• вдосконалення системи інформаційного забезпечення діагностики 1 моніторингу корозійного руйнування промислових і цивільних об’єктів на основі розробки та впровадження стандартів підприємств і технічних регламентів за вимогами менеджменту якості ISO 9001;
• забезпечення впровадження систем неперервного активного корозійного моніторингу обладнання на найбільш небезпечних та відповідальних ділянках технологічного процесу при реалізації заходів із протикорозійного захисту в нафтохімічній промисловості;
• стимулювання наукових досліджень кінетики розвитку руйнувань конструкцій, викликаних корозійними явищами;
• створення регіональної корозійної станції на базі ВНЗ та провідних промислових підприємств Донецького регіону;
• організації постійно діючих курсів підвищення кваліфікації для керівників та спеціалістів протикорозійних служб підприємств за напрямком «Технологічна безпека, теорія і практика захисту від корозії конструкцій, споруд та інженерних мереж» з виданням сертифікатів інспектора (3-х рівнів – контроль, розробка і менеджмент) протикорозійного захисту.
Підсумовуючи актуальність розглянутих проблем з точки зору перспектив розвитку хімічної і нафтохімічної галузі, мер Сєвєродонецька В. Казаков поділився досвідом роботи підприємств міста щодо підвищення активності їх діяльності з попередження й усунення економічних і техногенних загроз за рахунок впровадження протикорозійних заходів. Він наголосив на важливості та доцільності наукових досліджень у цій сфері, обумовлених значною потребою в них бізнесу. Учасники засідання, зі свого боку, прийняли рішення проводити в Сєвєродонецьку щорічний Всеукраїнський науковий форум «Актуальні проблеми промислової хімії» із запровадженням конкурсу «Краща наукова робота з практичного вирішення промислової проблеми».
На завершення спільної роботи делегація вчених Західного наукового центру відвідала Будинок вчених у Донецьку. Директор Донецького наукового центру Олександр Коновалов ознайомив гостей з історією становлення та розвитку центру, його діяльністю в умовах сьогодення.
Наталія КОТОВА
Джерело: газета «Світ» (№ 43-44, листопад 2012)
Матеріали опублікували: Прес-служба Президії НАН України
Олена
Светлана