Він підкреслив, що подібні зустрічі сприяють виробленню спільного бачення щодо того, як зробити молодих вчених активними учасниками науки.
“Взаємна прозорість і довіра — те, що закладає основу для вірних державних рішень. Таким є стиль роботи нашого агентства”, - зазначив Володимир Семиноженко.
Учасники “круглого столу” розповіли про ті проблеми, з якими стикаються молоді вчені. Так, голова Ради молодих вчених Харківської області Сергій Попов оприлюднив дані анкетування молодих науковців регіону. За його словами, представники наукової молоді найчастіше скаржаться на недостатнє фінансування. Йдеться не тільки про зарплати, але й про неможливість відвідувати міжнародні конференції та сплачувати за публікації. Сергій Попов підкреслив, що причина цього — у незатребуваності науки, адже в Україні майже не розвивається високотехнологічне виробництво, а вітчизняний бізнес цікавлять вже готові рішення, він не готовий інвестувати у наукові дослідження. Тим не менш, 80% опитаних бажають реалізувати себе у науці.
Голова Держінформнауки відзначив, що попри дефіцит коштів, уряд робить усе можливе, аби розвиток науки став державним пріоритетом. “Ми заклали нові програми. Наразі триває робота над новим законом про науку, який передбачає стимули, відчутні в економічному розрізі. Вперше законодавчо передбачено фінансування груп молодих вчених на конкурсній основі...
Все можна вирішити, якщо спільно планувати дії”, - сказав Володимир Семиноженко.