Предложен революционный метод производства полупроводников без подложки

 

Звучит странно, но основная идея заключается в том, чтобы позволить наночастицам золота, добавляемым в аэрозоль в качестве катализатора осаждения, самим служить субстратом, на котором и будет происходить рост полупроводников. Детальное описание метода содержится в статье, опубликованной в журнале Nature, где, в частности, можно найти сведения о том, каким образом с помощью таких параметров, как температура, время и размер золотых наночастичек, можно контролировать рост полупроводников.

Рис. 1. Аэротаксия, техпроцесс изготовления полупроводников без полупроводниковой подложки (иллюстрация Lund University).

Учёные полагают, что, используя набор печей, им удастся нужным образом спекать создаваемые нанопровода, получая в результате самые различные варианты полупроводниковых устройств, таких как p-n-диоды, например. Стоит также отметить, что новая технология позволяет избежать использования дорогостоящих полупроводящих вафель (подложек) и при этом может быть непрерывной, то есть экстремально быстрой, особенно в сравнении с привычным подходом.

Сейчас авторы технологии заняты созданием надёжной методики захвата нанопроводов, а также думают над тем, чтобы сделать их самособирающимися на заданной поверхности: это может быть стекло, сталь или любой другой требуемый материал.

Полупроводниковые структуры (из элементов III–V групп), о которых идёт речь, часто называются нанопроводами (или наностержнями). Это основа солнечных ячеек и светоизлучающих диодов. Обычно их изготавливают посредством эпитаксии, однако этот подход не обеспечивает получения нанопроводов с идеальной кристалличностью, с контролируемым и воспроизводимым составом и размером, да ещё и по низкой цене, столь желанной для массового производства. Вот почему шведы и занялись собственным методом, основанным на использовании аэрозоля. Технологию, кстати, назвали аэротаксией.

Итак, подытожим. Каталитические аэрозольные наночастицы золота специально подобранного размера индуцируют нуклеацию и рост нанопроводов арсенида галлия (GaAs) со скоростью около 1 мкм/с, что в 20–1 000 раз быстрее, чем при эпитаксии, которая опирается на использование субстрата для выращивания нанопроводов из элементов III–V групп.

Источник(и):

1. compulenta.ru

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

June 2026
Mo Tu We Th Fr Sa Su
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 1 2 3 4 5

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Спільне засідання Координаційної ради з …

31-10-2014 Anna - avatar Anna

Спільне засідання Координаційної ради з організації спільних робіт ДП «КБ «Південне» і наукових установ Національної академії наук України та Українського регіонального відділення Міжнародної академії астронавтики

 6 листопада 2014 року відбудеться спільне засідання Координаційної ради з організації спільних робіт ДП «КБ «Південне» і наукових установ Національної академії наук України та Українського регіонального відділення Міжнародної академії астронавтики.

Мінекономрозвитку розробляє нову концепц…

17-06-2015 Anna - avatar Anna

Радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України з питань цифрової економіки Олена Мініч поінформувала 17 червня компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації про поточну ситуацію в галузі права інтелектуальної власності та реформи...

Дайджест новин в сфері науки та інноваці…

25-04-2016 Олена - avatar Олена

Дайджест новин в сфері науки та інновацій за 22.04.-26.04.2016 СКАЧАТИ Дайджест новин у сфері науки та інновацій – це збірник останніх новин у сфері науки та інновацій, які відбулися в Україні та...