Європейський вектор розвитку електронного врядування: досвід Латвії для України

1 квітня 2015 року в Києві відбувся семінар за участі експертів електронного урядування Латвії та України. Захід відбувся в рамках програми головування Латвії в Раді Європейського Союзу. Під час події обидві сторони представили свої напрацювання по чотирьом напрямкам е-урядування.

Голова Державного агентства з питань електронного урядування України, Олександр Риженко, подякував латвійській делегації за можливість ознайомитися з їх досвідом імплементування електронного урядування “з перших рук”. “Для України є надзвичайно важливою підтримка країн Європейського Союзу, адже це означає, що вони розділяють наше бажання впровадити реформи для покращення життя українців. Імплементування електронного урядування є реальним ключем для здійснення механізмів реформування країни. Дуже важливо, створюючи власну систему е-урядування уникнути помилок, саме тому ми вдячні представникам Латвії за можливість дізнатися про їх досвід впровадження електронного урядування”, – сказав О.Риженко.

Перша секція семінару була присвячена підходам впровадження е-взаємодії органів влади та інтероперабельності систем, Едуард Харчук, начальник державного відділу інформаційних та комунікаційних технологій міністерства охорони зовнішнього середовища та регіонального розвитку, представив урядову “хмару” Латвії та централізацію послуш ІКТ державних послуг. З української сторони директор інституту вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з держ. управління, професор. Андрій Семенченко, проінформував про стан електронної взаємодії в органах влади України та надав можливості покращення даної системи.

Під час другої секції виступив Голова ради директорів Lattelecom, Юріс Гулбіс, який розповів про розвиток електронного середовища в Латвії. Також, Лієна Страздіня розповіла про розвиток впровадження електронних публічних послуг та їх стан користування на сьогодні. Експерт Робочої групи з розробки урядової політики у сфері розвитку електронного урядування при Віце-Прем’єр-Міністрові України Олексій Вискуб, в свою чергу, надав інформацію про поточний стан надання е-послуг в Україні, про пілотні проекти надання е-послуг, які вже працюють в Україні та плани на майбутнє.

Третя секція семінару була присвячена електронному підписові. Так, з досвідом Латвії по впровадженні електронного підпису ознайомила Вінета Спругайне, керівник відділу маркетингу Латвійського державного центру радіо та телебачення. Українську сторону представляв Юрій Козлов, начальник відділу з питань організації надання послуг ЕЦП і супроводу ІТС центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. Пан Юрій, ознайомив присутніх з національною стратегією електронної ідентифікації України, викладеній в Білій книзі, яку вже скоро презентують в Києві.

Під час останньої секції, сторони обговорювали інструменти електронного парламенту: е-петиції, мобільні приймальні депутатів. Аніта Дудіня, керівник інформаційного департаменту Сейму Латвійської Республіки розповіла про інтеграцію сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в практику національного парламенту. Юрій Хорунжий, від громадянської мережі “ОПОРА” розповів про систему відкритих даних Верховної Ради України. Також, з латвійської сторони виступила керівник порталу Manabalss.lv. Мадара Пієпіня, яка представила роботу однієї з найуспішніших практик Латвії присвяченій онлайн участі суспільства та е-дмократії – можливості приймати участь в законотворенні. Від України, Роман Кобець, експерт Робочої групи з розробки урядової політики у сфері розвитку електронного урядування при Віце-Прем’єр-Міністрові України, розповів про українське бачення інформаційної участі громадян у державній політиці України та електронні інструменти для громадян та бізнесу.

Після кожної з секцій відбувалася жвава дискусія стосовно кожного з піднятих питань. Це показало високий рівень зацікавленості кожної зі сторін та всіх учасників семінару.

Семінар був організований посольством Республіки Латвія в Україні разом з Державним агенством з питань електронного урядування України, за підтримки Lattelecom, Робочої групи з розробки урядової політики у сфері розвитку електронного урядування при Віце-Прем’єр-Міністрові України, Міжнародного фонду “Відродження” та Реанімаційного пакету реформ.