«Німеччина готова поділитись своїм досвідом з Україною в питанні реформування аграрної науки», - сказав Крістоф Вайль, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні, відкриваючи робочу зустріч, яка пройшла 30 березня в Посольстві в Києві. Тема зустрічі - «Трансформація Академії сільськогосподарських наук – німецький досвід».
Присутній на зустрічі Володимир Лапа, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, відзначив, що «аграрна наука потрібна нашій країні, але виникає питання залучення інвестицій». Також урядовець наголосив на необхідність забезпечення прозорості та прогнозованості процесу реформування. «Слід утворити спільну робочу групу зі спеціалістів міністерства та академії. Залучити міжнародний аудит. Провести аналіз світового досвіду, щоб зрозуміти, що дадуть нам реформи наукової аграрної галузі», - сказав він.
В свою чергу, Ярослав Гадзало, Президент Національної академії аграрних наук України, розповів про готовність до реформування НААН, роблячи ставку на сучасні світові тенденції. «Ми готові до формування Громадської ради при НААН, спільно з експертами та представниками аграрного бізнесу за умов відкритості та зваженого підходу до реформ», - підкреслив він.
Фолькер Зассе, керівник проекту APD, радник Інституту іноземних радників НААН, підтримав Президента НААН, зазначивши, що українські науковці мають вийти на ринок зі своїми напрацюваннями. Він підкреслив значимість досягнень науковців за останні роки щодо, селекції, отриманих патентів, розробки нових технологій тощо. Як приклад, Фолькер Зассе, навів співпрацю німецьких науковців та бізнесу. «Працюючи у напрямку бізнесу, аграрні науковці заробляють самі на дослідницьку діяльність, адже дослідження на потребу бізнесу – гарантія фінансування за рахунок бізнесу», - сказав він. На його думку, реформування аграрної науки не може обійтись без вдосконалення законодавства, адже для цього потрібно опрацювати законодавчі акти, які регулюють наукову діяльність.
Підводячи підсумки дискусії, народний депутат України, Вадим Івченко зазначив, що питання реорганізації НААН повинно обговорюватись в трьохсторонньому форматі за участю Президії Академії, представників Кабміну та народних депутатів ВРУ. «Я виступлю з ініціативою заслухати на профільному комітеті Верховної Ради питання щодо реформування НААН та створення робочої групи стосовно цього. Наше ключове завдання – представити через півроку концепцію реформування та розвитку Академії та супроводжуючих проектів законодавчих актів» - повідомив він.