Академік Євстахій Крижанівський: «Наука і промисловість повинні багато зробити, щоб уникнути колапсу паливно-енергетичного комплексу»

kryzhanivsky yevstahiyНа засіданні секції енергетики та енергозбереження і секції наук про Землю Західного наукового центру НАН України і МОН України представники Львівської ОДА, провідні науковці академічних і галузевих науково-дослідних установ та фахівці проектних організацій і промислових підприємств відповідного профілю обговорили питання перспективи видобутку вуглеводнів у західному регіоні України. Наш співрозмовник – ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік НАН України Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ.

– Євстахію Івановичу, який відсоток нафти і газу в енергетичному балансі України?

– Якщо проаналізувати структуру кінцевого споживання палива та енергії, доходимо висновку, що нафта, нафтопродукти та природний газ становлять понад 50 відсотків. У попередні роки відсоток нафти і газу в енергетичному балансі України був ще вищим. А в структурі імпорту палива вага природного газу є найбільшою. За два попередні роки вона становить майже 57 відсотків.

Відповідно до указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» серед першочергових програм є «Програма енергонезалежності», головне завдання якої – забезпечення енергетичної безпеки.

– Що мається на увазі, коли говоримо про енергетичну безпеку України?

– Це, передусім, спроможність держави забезпечити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази, здійснення оптимальної диверсифікації джерел і шляхів постачання в Україну енергоносіїв для забезпечення життєдіяльності населення та функціонування національної економіки в режимі звичайного, надзвичайного та воєнного стану. А ще – потрібно попередити різкі цінові коливання на паливно-енергетичні ресурси, створювати умови для безболісної адаптації національної економіки до зростання цін на них.

– Отже, повинні бути основні цілі державної політики у сфері енергонезалежності. Чи не так?

– Звісно. Серед них – нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв; забезпечення максимально широкої диверсифікації шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема, нафти та природного газу; лібералізація ринку газу; повна реформа системи ціно- й тарифоутворення на енергію та паливо; залучення іноземних інвестицій до модернізації Єдиної газотранспортної системи України; реорганізація управління нафтогазовою промисловістю відповідно до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу.

– Але ж Україна була серед світових лідерів у сфері нафто- і газодобувної індустрії...

– Так, була, але втратила ці позиції. Тому нині наука і промисловість повинні дуже багато зробити, щоб уникнути колапсу вітчизняного паливно-енергетичного комплексу.

– А чому колапс мав би виникнути?

– Є для того причини. Зокрема, обвальне падіння обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки, хибна економічна політика та інші негативні чинники, що призвело до падіння видобування нафти і газу. Усе це перебуває в разючому протиріччі з науково обґрунтованими перспективами нафтогазоносності нашої країни. Сьогодні необхідно зосередити зусилля на таких напрямах, які можуть надати порівняно швидкий і в той же час довготривалий ефект. Тому належить освоювати вуглеводневий потенціал великих та надвеликих глибин у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини та Карпатської нафтогазоносної провінції. Одне із перспективних джерел збільшення власного видобутку нафти і газу – це відновлення виведених з експлуатації і ліквідованих малодебітних свердловин.

– І багато їх в Україні?

– Фонд ліквідованих свердловин у нашій країні становить майже 8 тисяч. Наявність нових вітчизняних технологій відновлення ліквідованих свердловин, у тому числі буріння бокових стовбурів, дає можливість значно підвищити нафтогазовилучення.

– Можете підтвердити цифрами?

– Завдяки системному відновленню ліквідованих і недіючих свердловин можна додатково видобувати до 5-6 млрд. м3 газу і 1,5–2 млн. т нафти в рік.

Не слід забувати, що Україна має у своєму розпорядженні значні ресурси геотермальної енергії. Не буду конкретизувати, щоб не втомлювати читачів. Скажу лише, що найбільш перспективний регіон для розвитку геотермальної енергетики - Закарпаття, де, за геологічними і геофізичними даними, на глибинах до 6 км температури гірських порід досягають 230-275°С. Тут легко доступними є геотермальні свердловини глибиною від 550 до 1500 м, в яких температура води в гирлі свердловини становить 40-60°С, а на глибинах до 2000 м зростає до 90-100°С.

Значні запаси геотермальних вод є також у Криму, Львівській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та інших областях.

– То ми багаті на тепло?

– Багаті. Ці запаси вже нині рентабельно використовують не тільки для теплопостачання різних споживачів, а й для виробництва електроенергії. Розрахунки показують, що всередині Землі тепла набагато більше, ніж можна було б добути його в ядерних реакторах при розщепленні всіх земних запасів урану і торію. Якщо людство буде використовувати лише геотермальну енергію, мине 40 млн. років перш ніж температура надр Землі знизиться тільки на півградуса.

– А в чому переваги геотермальної енергії?

– Вона є екологічно чистою, економічно вигідною, відновлювальною і практично безвідходною у комбінованому способі використання (видобуток електроенергії та обігрів). А ще – повністю незалежною від умов навколишнього середовища, добових і річних циклів.

– Недоліків не простежується?

– На жаль, вони є. Скажімо, потрібно закачувати відпрацьовану воду назад у водоносний горизонт, оскільки у високомінералізованих термальних водах міститься велика кількість солей токсичних металів (бору, свинцю, цинку, кадмію, миш'яку тощо) і хімічних сполук (аміаку, сірковуглеводів, фенолів). Отже, ці води не можна скидати в природні водні системи, розміщені на поверхні.

Якщо ж говорити про позитивний бік, то варто зазначити: одна глибока свердловина має промислову генерацію теплової енергії, собівартість якої удвічі менша від собівартості природного газу. Геотермальна енергія не викидається у повітря і не забруднює його шкідливими речовинами, оскільки під час циркуляції енергоносія у свердловині щільність теплового потоку з поверхні Землі в навколишній простір залишається незмінною. Зате змінюється місце розташування джерела геотермальної енергії, яке проявляється тільки під час руху енергоносія. Геотермальні ресурси України здатні в повному обсязі забезпечити сучасну економіку країни та сприяти її розвитку в майбутньому.

– Чи можна використовувати свердловини нафтогазової промисловості як джерела теплової енергії?

– Можна. Для цього потрібно провести аудит фонду недіючих та ліквідованих свердловин і встановити умови використання та конструктивні особливості таких свердловин. А отже – необхідно внести відповідні зміни у нормативно-правову і технологічну бази. До речі, наші польські сусіди реалізують геотермальні проекти в різних регіонах країни.

– Можливо, і ми підемо їхнім шляхом?

– Було б бажано!

Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК

 

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

October 2024
Mo Tu We Th Fr Sa Su
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Випускники ВНЗ отримуватимуть Додаток до…

16-04-2014 Anna - avatar Anna

На засіданні Уряду 5 квітня 2014 року прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260», згідно із якою Додаток до...

На Львівщині відбудеться Всеукраїнська н…

23-02-2015 Anna - avatar Anna

На Львівщині відбудеться Всеукраїнська наукова Інтернет-конференція молодих вчених

26-27 березня 2015 року у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбудеться Всеукраїнська наукова Інтернет-конференція молодих вчених «Інноваційні технології у навчанні іноземних мов і культур студентів вищих навчальних закладів». Метою...

Вінниччина - лідер серед регіонів Україн…

21-10-2013 Anna - avatar Anna

Вінницька область продемонструвала найвищий результат енергоефективності в житловому секторі з показником 82,7% від рівня ЄС. Результати рейтингу енергоефективності України Ukrainian Energy Index були представлені на Форумі з альтернативної енергетики та енергоефективності,...