Максим Стріха: Вибудовуючи правильну редакційну політику, можна домогтися того, щоб українські журнали увійшли до індексів цитування

4 грудня 2015 року у Києві пройшов семінар на тему «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору». Захід відбувся завдяки спільнім напрацюванням Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України, Консорціуму E-VERUM та за сприяння кампанії Thomson Reuters.

За словами заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи, наукометричні бази даних надають великі можливості щодо визначення індивідуальної стратегії науковців, стратегії конкретної наукової установи, великих наукових інституцій, а також наукової стратегії держави.

Під час семінару заступник Міністра повідомив про сучасний стан і тенденції розвитку науки України. Зокрема, про те, що наукометричні бази даних та відповідний інструментарій допомагають показати, які наукові українські організації зараз працюють найбільш продуктивно і ефективно; оцінити, на скільки ці показники повинні вирости, щоб провідні університети могли розраховувати на місця в міжнародних університетських рейтингах; розповісти про те, які українські вчені часто цитуються в Web of Science, які українські журнали зараз індексуються, і яке місце вони займають у своїх галузях. «За версією кампанії Thomson Reuters, ми маємо близько 6 000 українських публікацій на рік, але високо цитованих публікацій серед них – мало»,- підкреслив Максим Стріха.

Як повідомив Максим Стріха, на сьогодні в Україні існує 16 видань за списком Web of Science, з них - 5 безпосередньо видаються в Україні, інші – це переклади українських журналів, які виходять за кордоном. «Більшість українських наукових видань не виконують функцію інформування наукової світової спільноти про новітні важливі наукові результати. Сподіваюсь, що ця ситуація зміниться», - зауважив заступник Міністра. Також Максим Стріха додав, що навіть маючи обмежені ресурси, але вибудовуючи правильну редакційну політику, можна домогтися того, щоб українські журнали увійшли до світових індексів цитування.

На думку заступника Міністра, наукометричні бази – це можливість залучати грантове фінансування, інформувати вчених про те, які напрямки досліджень розвиваються, а які вичерпані. Отже, бази мають дати керівникам установ, ученим і органам державної влади прозорі і достовірні дані для прийняття рішень про подальший розвиток науки.

Заступник Міністра освіти і науки зазначив, що стратегія кожного ученого має залежати від інформації. «Результат своєї наукової праці потрібно розміщувати в тому журналі, де цей результат стане надбанням для світової спільноти, де на нього посилатимуться, тоді учений зможе потрапити на міжнародні консорціуми та отримати гранти», - підсумував Максим Стріха.