«Щоб зберегти рівень науки, треба бігти, а не йти!»
(В. Корягін)
У сучасних умовах, коли ключовими факторами розвитку цивілізації стають знання і високі технології, незаперечним є той факт, що найважливішу роль у розвитку суспільства відіграє людський потенціал. Показником національного багатства в усьому світі виступають не тільки запаси сировини або динаміка виробництва, але й освічені люди. Наука в цьому контексті є найбільш досконалим інструментом матеріального і духовно-морального процвітання, індикатором інтелектуального і морального рівня розвитку усього світового суспільства.
Доля нашої країни як держави, що є складовою частиною світової спільноти та в умовах європейської інтеграції цілком залежить від стану та перспектив її інтелектуального розвитку.
З самого початку зародження нашої країни наука створювалася і розвивалася як підсистема держави, але ж вона має колосальне соціальне значення, яке виражається в тому, що вона формує інтелектуально розвинену та мислячу людину з сучасним поглядом на світ і суспільство.
В нашій країні у порівнянні з розвиненими країнами Європи в науку вкладають непристойно скромні кошти. Разом з тим навіть там, де інвестиції більше, досягнення світового рівня і прориви трапляються не часто. Ми ж, з урахуванням скромних вкладень в науку, маємо результати і в фізиці, і в біології. Гарантувати «революційні відкриття» дуже важко, особливо з огляду на сучасний стан в країні, а в умовах скромного фінансування тим більше!
Безумовно, коли ми говоримо про революційні відкриття, то мова йде про тих людей, які представляють форпост технології і науки, інтелектуальну еліту нації. Ми, люди, нація, громадяни розуміємо, що без наукового підходу, без новітніх досягнень і технологій майбутнього сьогодні, перемогти у світовій конкуренції неможливо.
Абсолютно дивовижним бачиться той факт, що вищі ешелони влади сумніваються в українській науці, бажаючи урізати і без того скромне фінансування, адже внесок українських вчених у розвиток науки і технологій сьогодні високо оцінений на світовому рівні, і так буде в майбутньому. Хоча би згадати, що вчені Інституту фізики НАН України створили каталізатори нового покоління для знешкодження газових викидів промисловості та автотранспорту – їхнє впровадження приносить велику користь для поліпшення екологічної ситуації в країні!
Також проривом в науці є фундаментальні дослідження харківських фізиків та київських мікробіологів, які запропонували методи створення ліків із заданою біологічною активністю, що стало основою для розвитку цілого наукового напрямку!
Наступний приклад: колектив учених Інституту електрозварювання НАН України розробив і впровадив технології ремонту магістральних трубопроводів під тиском, що забезпечує надійне функціонування трубопровідного транспорту в Україні. А вчені з Інституту патології хребта та суглобів та Інституту нейрохірургії винайшли та впровадили в медичну практику новітні пристрої та матеріали, завдяки яким Україна увійшла до числа світових лідерів у галузі спинальної хірургії!
“Наша нація повинна пишатися таким високим рівнем інтелектуального розвитку, адже досягнення наших вчених працюють на благо України та всього світу!» – наголошує українець за походженням, член Римського клубу і Всесвітньої академії мистецтва і науки Богдан Гаврилишин.
Навіть при великому бажанні неможливо закривати очі на такі очевидні досягнення, перелік яких можна продовжувати, окрім того вітчизняні вчені – бажані гості, експерти та співробітники багатьох міжнародних та зарубіжних установ, які, на відміну від представників нашої влади, не нехтують талановитими людьми, а підтримують їх!
Рогозян Ю. С., к.е.н., с.н.с. відділу проблем міжрегіонального співробітництва Інституту економіко-правових досліджень НАН України
За матеріалами НАН України
Олена
Anna