Як розвивається вітроенергетика в Україні

Введення штрафних санкцій для вітроенергетики за відхилення від графіку відпуску електроенергії у загальну мережу на 10% поставить галузь на межу виживання.

Таке нововведення передбачає підготовлений Міністерством енергетики та вугільної промисловості законопроект "Про ринок електроенергії України".

Як зазначає голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, в Україні, де відсутні точні метеопрогнози за вітром, не можна штрафувати вітряні електростанції за небаланс. «У створення спеціальних метеопунктів країни Європи вклали величезні кошти і, як результат, прогноз щодо вироблення вітрової електроенергії на добу вперед робиться з похибкою 10-15%, - пояснює експерт. - В Україні ж похибка прогнозу становить 60% і введення штрафних санкцій просто зупинить ринок вітроенергетики і зробить величезний дисбаланс у роботі ВЕС", передає РБК-Україна.

Наразі метеопункти в Україні оснащені обладнанням середини минулого століття. "Прогноз по температурі, вологості ще якийсь можна робити, а про вітер взагалі говорити не доводиться, - підкреслив Андрій Конеченков. – Відповідальність за небаланс повинна бути, однак не за відсутності ефективних метеопунктів і не для вітроенергетики, частка якої у загальному виробленні електроенергії становить менше 1%(приміром, в Італії – 20%".

В разі прийняття підготовленого Міненерговугілля законопроекту Україна розгубить здобутки, які досягла за останні роки у сфері вітроенергетики. У жовтні 2015 року встановлені вітропотужності склали 509 МВт. До 2020 року Україна має намір збільшити цей показник до 2,28 ГВт.

Завдяки прийнятому у 2008 році закону про "зелений тариф" і, зокрема, вимозі щодо місцевої складової у розмірі не менше 30%, країна стала володаркою власного виробництва вітротурбін у Краматорську (Донецька обл.), передають ЕлектроВісті з посиланням на Українську асоціацію відновлюваної енергетики.

Компанія "Фурлендер Віндтехнолоджі" (підрозділ "КК "Вітряні парки України"") навіть розпочала реалізацію масштабного проекту з будівництва у Казахстані вітрокомплексу потужністю 300 МВт – близько 150 вітрогенераторів. Перша черга вітропарку з декількома десятками вітротурбін краматорського виробництва була введена в експлуатацію у 2014 році.

Цьогоріч в Україні вступив в силу закон No2010-Д "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії", який дає можливість розвиватись відновлювальній і, зокрема, вітряній енергетиці.

Місцева складова з обов’язкової вимоги перетворилась на бонус: компанії, які використовують не менше 30% українського обладнання, отримують премію у розмірі від 5 до 10% надбавки. Згідно з документом, індексація «зеленого» тарифу, який у 2015 році становить 10,2 євроцентів, буде проводитися щоквартально.

На додачу, право на продаж надлишків електроенергії за "зеленим тарифом" отримали побутові вітрові електростанції.

В умовах воєнного конфлікту, відсутності розрахунків за поставки електроенергії на непідконтрольні Україні території, перегляду "зеленого тарифу" відповідно до курсу євро, а також зниження «зеленого тарифу» у лютому та березні на 10 і 50% відповідно вітроенергетика стрімко втрачає привабливість. Чи зможе галузь встояти перед черговим «сюрпризом», питання риторичне.