Онкологічні (ракові) захворювання (вони ж – карциноми, або злоякісні пухлини) є одними з найбільш розповсюджених у світі. Згідно із прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2020 року ця недуга посяде перше місце за ступенем поширеності, а кількість випадків захворювання на онкопатології може зрости на 70%. Про суть, причини та новітні методи лікування й попередження раку як медичної та соціальної проблеми розповів науково-популярній передачі «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України академік Василь Федорович Чехун.
ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України було засновано в 1960 році як Інститут проблем онкології АН УРСР. Як випливає ще з першої назви установи, галузь, яку вона досліджує, передбачає необхідність вирішення цілого комплексу проблем – теоретичних, експериментальних і клінічних. Відтоді й донині науковці інституту займаються вивченням надзвичайно широкого кола питань, що стосуються причин виникнення, розвитку й прогресії пухлинної хвороби, методів і засобів її лікування та профілактики, а також реабілітації онкохворих. Змінена назва установи лише повніше розшифровує спектр напрямів її діяльності, – пояснив академік В.Ф. Чехун.
ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України – єдина вітчизняна установа у зазначеній галузі, представлена в Організації європейських онкологічних інститутів. Попри світове визнання здобутків інституту його співробітники, на жаль, найчастіше не мають змоги здійснювати дослідження із застосуванням сучасного вартісного обладнання, тому намагаються максимально ефективно використовувати наявні наукові, науково-методичні, технічні та фінансові ресурси, аби отримувати цінні результати на рівні найвищих міжнародних стандартів. Своєрідним майданчиком для взаємозбагачення та порівняння результатів вітчизняних і зарубіжних онкологічних досліджень є заснований інститутом англомовний журнал «Експериментальна онкологія».
Одним із основних напрямів роботи інституту є з’ясування причин виникнення та зростання кількості ракових захворювань. Серед головних причин зазвичай виокремлюють старіння (групою ризику є категорія населення віком від 50 років) та несприятливе, агресивне навколишнє середовище (зокрема, численні хімічні сполуки, що були синтезовані у штучний спосіб і впливають на людський організм як ззовні, так і зсередини, а саме стабілізатори смаку, модифікатори, емульгатори, харчові барвники тощо). Отже, поширення раку часто є наслідком науково-технічного прогресу. Інший напрям досліджень, здійснюваних фахівцями установи, – розроблення сучасних методів і технологій діагностики онкозахворювань, оскільки лише своєчасне виявлення раку (на ранніх стадіях) уможливлює його ефективне лікування з мінімізацією негативних побічних ефектів, збереженням якості та продовженням тривалості життя пацієнта. Встановлення діагнозу визначає вибір методу та засобів терапії, яка має бути не лише високотехнологічною, а й адекватною. За словами академіка В.Ф. Чехуна, пріоритетність збереження здоров’я пацієнта передбачає відмову від стандартизованої терапії і надання переваги терапії індивідуалізованій (персоналізованій), яка на етапах обрання та застосування тих чи інших методів лікування враховує особливості кожного конкретного хворого, зокрема інформацію з його анамнезу (і даний принцип стосується не лише онкології, а й інших галузей медицини). Для практичного забезпечення вирішення цього завдання фахівці інституту пропонують створити лабораторію індивідуальної чутливості до препаратів протипухлинної терапії.
Прогрес у медичній терапії онкологічних захворювань є неможливим без пропонованих ученими новітніх технологій, отриманих у результаті здійснення як теоретичного аналізу, так і експериментальних досліджень. Фахівці ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького у своєму доробку також мають вагомі здобутки, готові до впровадження вже сьогодні, – насамперед протипухлинні вакцини (або технологія біотерапії злояксіних пухлин, докладніше про яку: http://www.nas.gov.ua/UA/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=2181), менш інвазивні методи сорбційної та фотодинамічної терапії, а також метод наногіпертермії (детальніше про це: http://www.nas.gov.ua/UA/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=2141 та http://www.nas.gov.ua/UA/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=2153), який передбачає ліквідацію злоякісного утворення за допомогою локалізації протипухлинного препарату в самому пухлинному осередку (тобто без шкоди для здорових органів) і цілком відповідає принципам так званої «зеленої фармакології» (тобто оптимального поєднання таких властивостей лікувальних засобів, як безпечність і ефективність), та препарати для підвищення протипухлинної резистентності (на кшталт засобу «Мебіфон», що вже виробляється однією з українських фармацевтичних компаній і застосовується для профілактики кісткових метастазів).
Крім того, співробітниками інституту було створено окрему академічну наукову школу дослідження взаємовідносин пухлини та організму, в межах якої вивчаються випадки самовиліковування онкохворих та можливості мобілізації власних ресурсів організму (систем протипухлинного захисту – так званої неспецифічної протипухлинної резистентності) для отримання переваги фізіологічної системи над патофізіологічною. Якщо цих ресурсів бракує, застосовують ті чи інші методи терапії – інакше всі метаболічні (обмінні) процеси будуть підпорядковані розвиткові пухлини, яка в екстремальних умовах виживає за рахунок ресурсу здорових клітин. Науковці працюють також над методами дезінтоксикаційної терапії, аби, максимально очищуючи та захищаючи організм людини від несприятливого впливу довкілля, попереджувати появу онкологічних захворювань.
Академік В.Ф. Чехун висловив свою згоду із висновками звіту Національного інституту раку США, в якому, серед іншого, зазначається, що у значної кількості пацієнтів щороку помилково діагностують наявність злоякісних пухлин, внаслідок чого застосовують такі біологічно агресивні методи лікування, як хіміо- та рентгенотерапія, а також хірургічне втручання. Хибне протипухлинне лікування здатне провокувати появу та прискорену прогресію уже справді злоякісних новоутворень, переродження доброякісних пухлин у злоякісні і – що найгірше – настання летальних наслідків. Адже препарати та прилади, що використовуються в терапії онкозахворювань, не відрізняють здорових клітин від ракових. Така тенденція прослідковується, на жаль, не лише у США, а й у світі загалом, і Україна в цьому випадку не є винятком. За словами гостя програми, частка хибних діагнозів у онкологічній галузі медицини, як засвідчує світова практика, складає близько 20%. На базі ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України було створено спеціальну референту лабораторію з діагностики онкопатології системи кровообігу. Завданням лабораторії є уточнення діагнозів на прохання медичних установ.
Однак, за словами академіка В.Ф. Чехуна, цілком подолати проблему раку людству, ймовірно, не вдасться, хоча з часом захворювання цієї групи лікуватимуться як звичайні хронічні недуги, а діагноз – завдяки новітнім технологіям терапії – не сприйматиметься пацієнтом як вирок.
Таким чином, ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України має численні розробки, що можуть принести велику користь суспільству. На жаль, лише незначна частина розробок знайшла застосування у клінічній практиці – з об’єктивних і суб’єктивних причин. Із метою популяризації винайдених ними новітніх технологій лікування раку фахівці установи на даний момент, як стверджує академік В.Ф. Чехун, здійснюють інвентаризацію наявних розробок і в найближчому майбутньому планують заснувати Центр трансляційних досліджень (наразі триває процес його ліцензування), завданням якого буде сприяння поглибленню взаємодії між наукою та практикою і започаткування клінічної практики на базі самого ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України.
Прослухати аудіозапис радіопередачі: частина 1
Прослухати аудіозапис радіопередачі: частина 2
Матеріали Прес-служби НАН України
Светлана
Anna