Гостем чергового випуску програми «Світ особистості» телеканалу «КДР ТРК» став академік Я.С Яцків. Він розповів про досягнення Головної астрономічної обсерваторії НАН України, директором якої є з 1975 року, міжнародну співпрацю в галузі астрономічних та космічних досліджень, а також про видавничу діяльність НАН України.
Головна астрономічна обсерваторія НАН України є провідною установою нашої держави у своїй галузі й, водночас, однією з найавторитетніших світових наукових установ. Першим її завданням у 1944 році було створення каталогу слабких зір – зір, положення і власні рухи яких на небі задавали б так звану систему відліку, потрібну для вивчення руху небесних об’єктів, орієнтації на поверхні Землі, а також здійснення досліджень для визначення місця розташування того чи іншого об’єкта у Всесвіті. Обсерваторія оснащена 70-сантиметровим телескопом АЗТ-2, на якому було виготовлено спектрополяриметри – спеціальні прилади для вивчення поляризації світла планет та здійснення спектральних досліджень. Співробітники установи використовують також лазерний віддалемір, необхідний для визначення різних параметрів руху штучних супутників Землі та здійснення контролю космічного простору. За словами академіка Я.С. Яцківа, експерименти з аналогічної лазерної локації Місяця в Україні наразі припинено, оскільки їх проведення було заплановано на Кримській астрофізичній обсерваторії, доступу до якої НАН України зараз, на жаль, не має. Одним із важливих напрямів роботи Головної астрономічної лабораторії є також спостереження (як наземні, так і космічні – за допомогою космічних апаратів «Коронас»), що стосуються спектральних ліній і п’ятихвилинних коливань яскравості Сонця.
Як зауважив академік Я.С. Яцків, найкращими обсерваторіями світу є високогірні, оскільки здійснення найточніших спостережень можливе лише на значній висоті над рівнем моря. У 1970-х роках українською Головною астрономічною обсерваторією було побудовано високогірну базу біля Ельбрусу – поруч із селищем Терскол. Серед її обладнання – телескоп з діаметром дзеркала 2 м. Українські науковці протягом певного часу здійснюють там свої спостереження, результати яких оброблюють уже по поверненню до Києва. Нещодавно в учених з’явилася можливість електронною поштою замовляти час спостереження на найбільших високогірних обсерваторіях Північної та Південної Америк (зокрема, у США та Чилі) і отримувати дані виконаних спостережень для подальшої їх обробки. Ці обсерваторії оснащені, як правило, дуже потужними телескопами з діаметром дзеркала 8-10 м. Цікаво, що час спостережень можна виграти – за умови формулювання оригінальної їх програми.
Варто зазначити, що фахівці Головної астрономічної обсерваторії НАН України не забувають і про вивчення нашої планети. Це є надзвичайно важливим для програмування польотів космічних апаратів до інших небесних тіл, оскільки помилка у визначенні координат північного полюсу (положення якого регулярно змінюється) та швидкості руху Землі може призвести до значних відхилень у траєкторії таких об’єктів і звести наукове дослідження нанівець. До того ж, вивчення Землі дає відчутні практичні результати, серед яких можливість орієнтуватися на місцевості за допомогою GPS-навігаторів. Необхідним напрямом досліджень є й порівняльна планетологія, оскільки саме вона дає змогу з високим ступенем імовірності прогнозувати подальший розвиток нашої планети.
На даний час вітчизняні науковці, як повідомив академік Я.С. Яцків, готуються до експериментів із вивчення іоносфери за допомогою українського супутника «Іоносат», а також планують запустити супутник «Аерозоль-UA» – для дослідження проблем забруднення атмосфери Землі (зокрема, такими агентами, як аерозолі, щодо впливу яких на зміни клімату планети у світі поки що немає кількісних даних). Для нашої країни дуже важливо також долучатися до експериментів (з матеріалознавства та космічної біології, наприклад) на борту міжнародної космічної станції.
Учений висвітлив основні напрями видавничої діяльності НАН України. Він розповів, що Академія видає понад 80 наукових журналів, з яких 30 – англійською мовою. Крім того, НАН України є єдиною українською організацією, що видає 18 журналів, яким присвоєно всесвітній рейтинг – імпакт-фактор (для порівняння: серед усіх університетських видань України імпакт-фактор мають лише 2). 10 років тому було засновано 2 журнали – «Наука та інновації» (призначений для ознайомлення зацікавлених читачів із результатами фундаментальних і прикладних досліджень, науковими розробками та можливостями їх впровадження) і «Світогляд» (завданням якого є популяризація досягнень вітчизняної науки серед широкого кола читачів). Академік Я.С. Яцків висловив сподівання на те, що українські підприємці звернуть увагу на унікальні розробки української науки, а не купуватимуть вживані технології за кордоном.
Науковець розповів також про один зі своїх проектів – щомісячні відкриті зустрічі під назвою «Елітарна світлиця», учасники яких спілкуються в режимі так званого «оксфордського клубу», тобто дискутують з приводу винесеної на обговорення проблеми, висловлюючи думки «за» та «проти» і намагаючись досягти консенсусу; про діяльність Українського міжнародного комітету, який було створено на початку 1990-х років для встановлення зв’язків між НАН України та науковцями з української діаспори, а також про своє знайомство із родиною доньки гетьмана Павла Скоропадського – засновника Української академії наук. Академік Я.С. Яцків підкреслив важливість пошуку шляхів консолідації українського суспільства, для якого існування та діалог полярних думок мають стати рушієм прогресу.
Відео https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=4EV4Id9S95c
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
Anna
Олена