Відразу після того, як люди навчилися літати, вони стали використовувати літальні апарати для ведення бойових дій. І всім відразу стало зрозуміло, що той хто має перевагу у небі, має і набагато більше шансів виграти будь-яку війну, – так гонка озброєнь добралась і до неба. Ще починаючи з часів першої світової війни, усі розвинені країни ведуть перегони в розробці військових літаків, адже чим досконаліші винищувачі будуть охороняти кордони, тим більше у країни шансів зберегти свій суверенітет.
Сьогодні мова піде про такий тип бойових літаків, як винищувачі. Сучасний вини́щувач є досить універсальним бойовим літаком, призначеним для знищення авіації противника, знищення наземних та морський цілей, а також для повітряної розвідки. Хоча, звісно, основне призначення літаків винищувачів – ведення повітряний боїв.
З часів Першої світової війни військова бойова авіації зробила просто величезний крок у розвитку, точніше п’ять кроків, п’ять кроків які перетворили повільні фанерні біплани, озброєнні лише одним кулеметом, у надзвукові реактивні винищувачі, які здатні нести сотні кілограм бомб і ракет. І сьогодні мова піде саме про останнє, п’яте покоління літаків винищувачів, які уже зараз проходять льотні випробування. Тож давайте розглянемо всі існуючі літаки винищувачі п’ятого покоління.
1. Літак винищувач п’ятого покоління F-22 Raptor, США.
Першим літаком винищувачем п’ятого покоління, який був прийнятий на озброєння, став F-22 Raptor, виробництва американської фірми Lockheed Martin. Реалізація програми зі створення F-22 почалася ще в 1983 році. Перший політ на винищувачі було здійснено 19 листопада 1990 року, а в 2001 році почався серійний випуск F-22. З грудня 2005 року винищувач став поступати на озброєння у ВПС США.
F-22 виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з високорозташованим трапецієподібним в плані крилом і хвостовим оперенням, що включає широко рознесені, нахилені назовні кілі з кермом напряму і цільноповоротні стабілізатори. Літак побудований з використанням “стелс” технологій, завдяки чому має малу радіолокаційну помітність.
Не зважаючи на те що F-22 розроблявся ще в кінці минулого століття, з його технічними характеристиками ледь зрівнюються літаки розроблюванні після 2000-х років. При розмаху крила в 13,56 метра (площа крила 78 м²), довжині 18,92 метра та висоті в 5 метрів літак здатен нести більше тонни різного озброєння, що включає вбудовану 20-мм гармата М61А2 Vulcan з 480 патронами та ракети чи бомби, залежно від виконуваних завдань. Два турбореактивні двигуни Pratt Whitney F119-PW-100 забезпечують літаку надзвукову крейсерську швидкість 1200 км/год та 2800 км/год у режимі форсажу. Практична стеля літака становить 20 000 метрів, а великий запас палива забезпечує дальність польоту в 3000 метрів.
Варто відмітити, що на даний момент F-22 Raptor є єдиним у світі винищувачем п’ятого покоління, який уже стоїть на озброєнні. Більше того, за офіційними даними використовувана в ньому стелс технологія набагато перевершує аналогічні технології у всіх літаків винищувачів п’ятого покоління. Цікавим також є той факт, що F-22 є найдорожчим літаком винищувачем за всю історію: за даними Головного контрольного управління (GAO) США, на кінець 2010 року повна ціна одного літака F-22 (з урахуванням вартості програми розробки) досягла 411 700 000 доларів.
2. Літак винищувач п’ятого покоління Т-50 (ПАК ФА), Росія.
Наприкінці 1980-х років ВПС Радянського Союзу виробили вимоги до винищувача п’ятого покоління для фронтової авіації на заміну МіГ-29 і Су-27. На основі цих вимог, РЛК «МіГ» розробив проект Мікоян 1.44, а КБ Сухого — Су-47. Але розпад Радянського Союзу і наступний за ним економічний спад не дозволили продовжити роботу над створенням літака винищувача п’ятого покоління (проект МіГ 1.44 був закритий через припинення фінансування, а Су-47 став використовуватися для аеродинамічних тестів і т.п.). Роботи над новим літаком були відновлені тільки у 2002 році, ними зайнялося КБ Сухого, а в основу нового літака лягли деякі технології Су-47 і МіГ 1.44.
Новий російський винищувач отримав назву Т-50 (інша назва ПАК ФА). Свій перший політ Т-50 здійснив 29 січня 2010 року, в даний час літак продовжує проходити льотні випробування, а серійне виробництво винищувача повинне початися в 2015. Щодо технічних характеристик, то Т-50 досить близький до американського F-22, – він виконаний по тій же аеродинамічній схемі і має приблизно такі ж розміри (довжина 20 метрів, розмах крил 14 метрів і висота 4,8 метра). Та на відмінну від свого американського аналога російський винищувач має трохи меншу максимальну швидкість – тільки 2600 км/год, але при цьому він має набагато більшу дальність польоту – аж 5500 кілометрів. Практична стеля така ж сама як і в “рептора”, – 20 000 метрів.
Зазначимо, що російський Т-50 не зовсім російський. Через брак фінансування Росії довелося розробляти літак-винищувач п’ятого покоління спільно з Індією, а отже він стоятиме на озброєнні як мінімум у двох країнах. Щодо вартості одного такого літака, то тут точних даних ще немає, але за словами Володимира Путіна, літак обходиться у два-три рази дешевше ніж його закордонні аналоги.
3. Літак винищувач п’ятого покоління Chengdu J-20, Китай.
Китай, маючи одну з найпотужніших економік у світі, давно увійшов в число супердержав. А яка ж супердержава без найсучаснішого озброєння? Саме тому останніми роками Китай приймає активну участь у гонці озброєнь, розробляючи новітнє озброєння, в тому числі і літаки винищувачі. Про розробку нового китайського винищувача стало відомо у 2002 році, і тоді ж стало відомо. що керівником дослідження та розробки була обрана авіабудівна корпорація Шеньян.
Спочатку новий літак мав відноситися до покоління 4+, але в 2010 році стало відомо що літак задовольнятиме всім вимогам винищувача п’ятого покоління. Також стала відома назва прототипу – Chengdu J-20, крім того, було представлено кілька фотографій. Поки що відомостей про новий винищувач не так багато, але вже зараз відомо, що він зможе розвивати надзвукову швидкість без використання форсажу, здатний маневрувати з великими перевантаженнями, оснащений передовою електронікою, малопомітний і багатофункціональний, з можливістю короткого зльоту.
На відмінну від російського Т-50 та американського F-22, китайський J-20 являє собою порівняно великий тактичний бойовий літак аеродинамічної схеми «качка» з великим дельтовидним крилом і цільно поворотним переднім горизонтальним оперінням. Імовірно, довжина літака становить близько 21-25 метрів, розмах крила — 13-15 метрів, а максимальна швидкість знаходиться на рівні 1900-2300 км/год.
Варто відітити, що було помічено чотири прототипи J-20, і що форма носової частини, ліхтаря кабіни пілотів, переднього горизонтального оперення і передкрилок на всіх чотирьох прототипах розрізняється. Найімовірніше, це означає, що інженери Chengdu не можуть підібрати оптимальне конструкторське рішення, яке дозволило б знайти золоту середину між аеродинамікою й малопомітністю. А це в свою чергу означає, що на повністю готовий до бойових дій J-20 ми побачимо ще не скоро.
4. Літак винищувач п’ятого покоління F-35 Lightning II, США.
Хоча в кінці 90-х Сполучені штати уже мали в своєму розпорядженні прототип найсучаснішого літака винищувача F-22 Raptor, їм все ж довелося приступити до розробки ще одного подібного апарату. Вся справа в тому, що F-22 призначений для ВПС, а отже він не міг використовуватися на авіаносцях, яких у США цілий десяток, і на яких досі використовуються застарілі винищувачі четвертого покоління.
Більше того, тоді конгрес вирішив що F-22 надто дорогий, і що Штатам потрібен дешевий, а головне універсальний літак винищувач, який можна було б використовувати скрізь де це тільки можливо. Тому було організовано конкурс між військовими компаніями, у фінал якого вийшли Boening та Lockheed Martin. Під час випробувань та тестів прототипів обох компаній, військові зробили вибір на користь апарату компанії Lockheed Martin, – так F-35 отримав право на існування.
F-35 Lightning II – перспективний, малопомітний винищувач-бомбардувальник п’ятого покоління, розроблений американською фірмою Lockheed Martin Aeronautics Company (Tactical Aircraft Systems) в трьох варіантах. Перший варіант призначається для потреб ВПС США (наземний винищувач – CTOL), другий – для Корпусу морської піхоти США і ВМС Великобританії (винищувач з укороченим зльотом і вертикальною посадкою – STOVL), і для потреб ВМС США (палубний винищувач – CV).
Хоча F-35 розроблявся після свого попередника F-22, і в процесі його розробки було використано багато тих же технологій, літак все ж вийшов не таким і передовим. Вся справа в тому, що через необхідність вертикального зльоту і посадки, в літаку довелося використовувати тільки один реактивний двигун. А це в свою чергу призвело до того, що крейсерська швидкість F-35 складає всього 850 км/г, тобто є дозвуковою. Саме через це багато критиків відносять цей літак не до п’ятого, а до 4++ покоління. Та враховуючи, що у режимі форсажу літак може розвивати швидкість 1900 км/г, а всі інші характеристики задовольняють вимоги найсучаснішого винищувача, прийнято вважати F-35 саме літаком винищувачем п’ятого покоління.
F-35 є найменшим і всіх існуючих літаків свого класу, його довжина сягає всього 15,5 метра, висота 5,8 метра, а розмах крил – 10 метрів (площа крил: 50.2 м²). Максимальна дальність польоту залежить від модифікації, у сухопутного варіанта вона найбільша, а у варіантів для морського базування менша. Щодо практичної стелі, то вона майже така як і у всіх розглянутих вище літаків винищувачів, – 19 200 метрів. Ще одним нововведенням в F-35, яке вперше застосовується на винищувачах, є спеціально розроблений дисплейний шолом, який дозволяє пілоту “бачити крізь кабіну”.
Також відмітимо, що на відмінну від F-22, F-35 призначений не тільки для США. Уніфікована модель винищувача-бомбардувальника буде постачатися для країн НАТО. А все тому, що програму фінансують, крім США, ще й Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Туреччина, Австралія , Норвегія і Данія.
На цьому список уже побудованих літаків винищувачів закінчується, і з нього ми можемо зробити простий висновок, – гонку озброєнь у небі поки що виграють США, а Росія та Китай “пасуть задніх”. Щодо не побудованих сучасних винищувачі скажемо, що над розробкою таких апаратів в даний час трудяться такі країни як Японія, Індія, Туреччина та Південна Корея. Правда до завершального етапу розробки їм ще досить і досить далеко.
Інформація: Віктор Хільчук, http://info-svit.org.ua
Олена