Вітчизняна наука не повинна покладатися лише на видатки з боку держави. Задля ефективних результатів слід налагодити ще й тісну співпрацю з бізнесом.
На цьому наголосив у ексклюзивному коментарі для кореспондента Укрінформу старший науковий співробітник, докторант Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, кандидат економічних наук Олександр Лайко.
«Задля перспективного розвитку науки треба уповати не стільки на бюджет і видатки та державні дотації, скільки на співпрацю науки, держави та бізнесу. Щоб ми були потрібні для прикладних досліджень, щоб створився такий базис і таке інституційне середовище, в якому всім буде перспективно і вигідно співпрацювати з наукою», - сказав Лайко.
Тоді, за його словами, фундаментальні дослідження одержуватимуть належне фінансування, підтримку та стануть ближчими до нинішніх потреб суспільства: «Обрати саме такий шлях і рекомендує сьогодні Рада молодих учених при Держінформнауки».
При цьому Лайко зауважив, що перекласти весь фінансовий тягар на плечі держави не лише нереально, але й малоефективно. «Відомо, що для держави доволі обтяжливо спрямовувати на наукові дослідження чималі бюджетні видатки. І цього робити зовсім не потрібно. З досвіду інших розвинених країн, де дуже великі видатки здійснюються з бюджету, все одно потрібно ще й формувати тісний симбіоз із народно-господарським комплексом».
На думку молодого вченого, найважливішим завданням для держави має стати сприятливе податкове законодавство. «Для цього нічого особливого робити не треба - лише створити податкові механізми, певні пільги. Держава не втратить, а тільки виграє. Бо якщо надамо пільги, то буде розвиток, приріст ВВП, нова продукція, нові технології», - переконаний він.
Окрім того, Лайко розповів про конкретні ініціативи, з якими вже виступили українські вчені. «Зокрема, нами формується концепція розвитку наукової діяльності і науки в Україні. Там відводяться великі параграфи щодо фінансування. Йдеться про те, що треба лише сформувати ефективне середовище в галузі співпраці щодо високих технологій та у високотехнологічних видах діяльності. Це може бути промисловість чи щось інше. Головне, щоб максимально створювалася додана вартість, щоб були зайняті люди, щоб процес був науковоємним, щоб створювалася нова продукція, і щоб за рахунок цього ми стали конкурентними гравцями на світових ринках», - сказав він.
Учений також акцентував увагу на зацікавленості виробничників у тісній співпраці з науковцями. «Зацікавленість з боку виробництва є. Всім потрібні нові технології, нові ідеї, нові проекти. Їх це цікавить. Міністерство доходів і зборів намагається поліпшити показники збирання податків та їх адміністрування. Але все ж таки треба закладати певні норми законодавства, перспективні напрямки щодо стратегічного інвестування в країні. Такі завдання вже поставлені в Програмі економічних реформ Президентом. В одному з пунктів значиться, що потрібно формувати самовідтворюваність і самоокупні види діяльності. І ці напрямки мають реалізовуватися. Тому ця зацікавленість суб'єктів господарювання промислових підприємств вже свідчить про необхідність формування відповідного законодавчого поля», - підсумував Олександр Лайко.
Светлана
Олена